Володимир Вернадський – український вчений, якого порівнюють з Ньютоном і Ейнштейном

У цей день, 12 березня 1863 року, народився Володимир Іванович Вернадський – український філософ, мислитель, натураліст, засновник цілого ряду природничих наук, автор теорії про ноосферу, вчення про біосферу, а також один з засновників Академії наук України.

Володимира Івановича Вернадського недарма називають українським Ісааком Ньютоном, Чарльзом Дарвіном та Альбертом Ейнштейном, адже його досягнення та глобальні відкриття принесли неоціненний внесок для України та усього людства:

1. Заснував науку біогеохімію, що вивчає хімічний склад живої речовини і геохімічні процеси, які протікають в біосфері Землі.На основі неї Вернадським була відкрита перша в світі біогеохімічна лабораторія (в даний час Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН).

2. Став основоположником геохімії – науки про хімічний склад Землі і оточуючих нас планет, про об’єктивні закони руху елементів і ізотопів в різних геологічних середовищах і процесах формування ґрунтів, гірських порід і води на Землі.

3. Став автором терміну і нової науки – ядерної геології (радіогеології), відкритої ним… у 1935 році, що вивчає закономірності, які відбуваються в природі ядерних перетворень, і їх прояв в геологічних процесах. Після його ініціативи на території СРСР почався пошук природних родовищ урану і радію.

4. Створив цілий філософський напрям космізм – теорію про народження і еволюцію Всесвіту, згідно з якою космос не хаос, а “структурно-організований впорядкований світ”, в якому людина – це не громадянин (раб, підмайстер, робочий) якоїсь країни, а “громадянин світу”.

5. Володимир Вернадський – найбільший учений ще як мінімум у 12 (!) галузях науки, який здійснив найважливіші відкриття, актуальні донині. А саме: в кристалографії, геології, радіогеології, метеоритиці, палеонтології, ґрунтознавстві, біогеохімії, мінералогії, геохімії, біології, а також філософії і історії.

Радянська енциклопедія називала його “великим радянським ученим”, сучасна Вікіпедія – “найбільшим російським ученим”, забуваючи, що він був українцем і створив у незалежній Україні у 1918 році першу національну Академію Наук за часів гетьмана Павла Скоропадського, академік АН Франції, Чехословаччини, СРСР та інших держав.

Вернадський є засновником кількох нових напрямків у вивченні людством навколишнього світу. Він заснував геохімію, біогеохімію, радіобіологію, а також вчення про біосферу. Оточуючу людину природу Вернадський вважав за доцільне досліджувати в контексті взаємозв’язку з історією людства. Саме такий підхід є базовим в світогляді вченого і його науковій діяльності.

Не меншим був інтерес Вернадського до літератури, образотворчого мистецтва та музики. Мистецтво вчений вважав ще одним способом, за допомогою якого надається можливість глибше пізнати природу, людину і космос. Інтерес до пізнання навколишнього світу вчений зберіг до глибокої старості. Його думки викликають інтерес сучасників, а ім’я є невід’ємною частиною історії розвитку людської думки.

Як натураліст Вернадський є засновником вчення про біо- і ноосферу. Під поняттям “ноосфера” вчений розумів сферу людського розуму, думок, почуттів і прагнень. Мислитель стверджував, що будь-які, навіть найбільш, здавалося б, незначні порухи людської думки не зникають безслідно, але залишають назавжди свій слід на просторах ноосфери.

Цікаві факти про Володимира Вернадського

    • У роду Вернадських дуже глибоке коріння в українській історії. В роки визвольної війни 1648-1654 років предок вченого, тоді відомий як козак на ім’я Верна, бився на боці Богдана Хмельницького, діти його служили козацькими старшинами. Прадід Василь за вірну службу отримав дворянство, з тих пір рід носить ім’я Вернадські.
    • Батько відомого вченого Іван Васильович Вернадський народився в Києві, у віці 28 років він став професором статистики і політекономії, викладав в університетах Москви і Києва, став автором першого підручника з історії політекономії. З 1856 року отець Володимира Вернадського займає посаду професора Головного педагогічного інституту в Олександрівському ліцеї Петербурга.
      Іван Васильович, батько Володимира Вернадського
    • Дядько матері Володимира Вернадського Микола Гулак був кандидатом наук в галузі правознавства і належав до числа засновників Кирило-Мефодіївського братства. І Микола Гулак, і Іван Вернадський був знайомий з Шевченком і Максимовичем. Батько Володимира Вернадського випускав журнал “Економічний покажчик”, підтримував творчі зв’язки з Миколою Чернишевським, особисто знав Льва Толстого.
    • У дитинстві розповіді батька про діяльність Кирило-Мефодіївського братства та боротьбу українського народу за свою незалежність пробуджували у майбутнього академіка інтерес до історії, філософії, політекономії та інших наук. У будинку Вернадських часто звучали українські народні пісні у виконанні матері.
      Анна Петрівна, мати Володимира Вернадського
    • Володимир Вернадський вів щоденник на протязі 68 років, із записів можна дізнатися дуже багато цікавого про роздуми вченого, його оцінку сучасності і подій з історії країни і людства в цілому.
    • Відповідно до однієї з думок, створення вчення про ноосферу не є досягненням Вернадського. Вперше цей термін запропонований французькими вченими Е. ле Руа і Т. Де Шарденом, але теорія досі так і не створена. Але немає сумніву в тому, що праці Вернадського сприяли збільшенню міграції біогенної четвертої форми, безпосередньо пов’язаної зі свідомою діяльністю людини протягом 20 століття. Праці академіка змусили людство всерйоз розмірковувати над механізмом соціального контролю за ядерним потенціалом.
    • У 1885 році вчений зустрічається з Наталією Єгорівною Старицькою, людиною, близькою по духу і з такими ж інтересами. Глибока взаємна повага і дружні почуття незабаром переросли в любов. Вінчання молодої пари відбулося у вересні 1886 року. У родині Старицьких Вернадського зустріли з теплом і приязню. На наступний рік після вінчання у пари народжується син, названий Георгієм, ще через рік сім’я поповнюється дочкою Ніною (у дорослому житті працювала лікарем-психіатром). Нескінченно віддані один одному Вернадські прожили разом 56 років. Збереглося листування між подружжям, яка складається з тисячі листів. З тексту послань можна зробити висновок про те, що з роками подружжя зуміло зберегти свої почуття, а сім’я їх базувалася на повному взаєморозумінні.
      Вернадський з дружиною
    • Син Володимира Вернадського Георгій (Джордж) науці також добре відомий як російський і американський історик, правознавець. Він спеціалізувався на історії Русі і Росії, вивчав історію татаро-монголів, працював в ряді європейських ВНЗ, помер у 1973 році в Нью-Гейвене (штат Коннектикут, США).
    • Із щоденникових записів вченого можна дізнатися, що деякі властивості свідомості вченого лякали його самого. Він пише, що уві сні і наяву іноді міг спілкуватися з близькими людьми, яких на той час не було поруч, але бачив їх Вернадський напрочуд чітко. Природи цієї особливості своєї свідомості вчений не розумів, тому вважав за краще заглушити її ще в ранньому дитинстві. Тим не менш дивовижна властивість іноді поверталася до Вернадського, переважно в кризових ситуаціях.
    • В період перебування на межі життя і смерті (коли він захворів на тиф) вченому привиділося, як кадри з кінохроніки, все його майбутнє, з днем смерті включно.
    • У 1943 році у вченого виникло відчуття близького завершення його життя, тому Вернадський береться за підведення підсумків. Максимум уваги він приділяє написанню хроніки життя, історії виникнення і подальшого розвитку ідей.
    • 24 грудня 1944 року зроблений останній запис у щоденнику вченого, на наступний ранок у нього стався інсульт. Підтвердилися найстрашніші побоювання, і після інсульту у Вернадського відібрало мову, як і у батька, чого він боявся завжди. 6 січня 1945 року Володимир Іванович помер, похований на Новодівичому кладовищі в Москві.
      Могила Володимира Вернадського
    • За деякий час перед смертю Вернадський передав до Академії наук України свої спогади. У тексті записів серед іншого значиться: “Я вірю у велике майбутнє України і Української Академії наук”.
    • Дуже багато творів Вернадського за життя вченого не публікувалося в повному обсязі. Деякі праці вперше опубліковані тільки в 90-х роках минулого століття, над розвитком ідей вченого послідовники працюють і досі. Думки Вернадського і зараз зберігають практичну важливість, оскільки стали науковим одкровенням, зрозуміти які людство змогло тільки через десятки років.

Джерело:amazing-ukraine.com

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *