Проповідь на свято Покрови Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць України
✠ Віктор БЕДЬ, єпископ Мукачівський і Карпатський,
керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України
м. Ужгород,
1 жовтня 2025 р.
Возлюблені у Христі брати і сестри! Дорогі українські захисники і захисниці! Героїчні побратими!
Сьогодні, 1 жовтня, ми зібралися у святій молитві, щоб величати Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, а також віддати належну шану всім нашим воїнам-захисникам і захисницям, які стоять на передовій боротьби за свободу і незалежність нашої земної Батьківщини — України.
Покров Пресвятої Богородиці — знак Божої милості
Свято Покрови бере початок із благочестивого видіння святого Андрія Юродивого у Константинополі в X столітті. Він бачив, як Пречиста Діва Марія, стоячи у храмі серед вірних, простерла свій омофор над людьми, захищаючи їх від напастей і ворогів. Це видіння стало знаком і свідченням того, що Богородиця є Заступницею і Небесною Покровителькою усіх, хто з вірою і надією звертається до Неї.
Для нашого українського народу це свято має особливе значення. Українські князі, козаки, воїни Армії Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, січовики Карпатської Січі Карпатської України, бійці Української Повстанської Армії, а також військовослужбовці Збройних Сил України та всіх українських воєнізованих формацій незалежної Держави України — усі покоління нашого боголюбивого люду — завжди вважали Пресвяту Богородицю своєю небесною Покровителькою. Козацьке військо особливо визнавало Її своїм Небесним Патроном: у Її ім’я звершувалися походи, Її образом благословляли хоругви та воїнські знамена. Ця духовно-військова традиція пройшла крізь віки й дійшла до наших днів.
День захисників і захисниць України — день живих героїв і пам’яті полеглих
Сьогодні ми також відзначаємо День захисників і захисниць України. Це не лише державне свято, а й день вдячності усім, хто береже наш народ, нашу землю, наші святині ціною власного життя і здоров’я.
Триває вже дванадцятий рік кривавої війни, розв’язаної безбожними московськими окупантами, які прагнуть знищити український народ, його свободу і його Церкву. Але Господь є з нами. Він укріпляє мужність і незламність наших воїнів, які боронять сім’ї, народ і Богом дану Державу Україну.
Ми, як народ віри, не можемо забути і тих, хто вже віддав своє життя. Їхні безсмертні душі живуть у Господі, а їхня кров є свідченням любові «до краю» (Ін. 13:1), бо «немає більшої любові, ніж та, коли хто душу свою покладає за друзів своїх» (Ін. 15:13).
Наш спільний молитовний поклик
Сьогодні наші серця єднаються у молитві:
– за тих, хто стоїть на фронті;
– за тих, хто лікує поранених;
– за матерів, батьків і дітей, які втратили найдорожчих;
– за упокій душ усіх полеглих борців за волю України — від княжої доби, козацької слави, часів визвольних змагань ХХ століття і до теперішньої російсько-української війни.
Ми віримо, що під Покровом Пресвятої Богородиці наш український народ не загине, а вистоїть і переможе. Бо з нами правда Божа, а правда завжди сильніша за будь-яке зло.
Слово віри й надії
Тож тримаймо віру і не падаймо духом. Кожен із нас має бути захисником у своєму покликанні: воїн — на фронті, мати й батько — у молитві, вчитель — у вихованні, священик — у проповіді, молодь — у навчанні та чесній праці, а всі ми разом — у служінні Істині та Правді. Лише так ми збережемо життя, віру, свободу, незалежність і щасливе майбутнє нашого народу.
Хай Пресвята Богородиця покриє нас усіх Своїм Небесним Омофором!
Хай Господь і надалі благословляє наш боголюбивий український народ, Державу Україну та її героїчне воїнство!
А душам усіх спочилих у Бозі рідних і близьких, полеглих борців за незалежність України та українських воїнів-захисників дарує Царство Небесне і вічний спокій.
Слава Ісусу Христу! Слава Україні! Героям Слава!
