Нова геополітика США та місце України в умовах війни: аналіз станом на 18 липня 2025 року

Віктор Бедь, Віктор Вк. Бедь
Науково-дослідний інститут стратегічних та політико-правових досліджень Карпатського університету імені Августина Волошина
м. Ужгород, 18 липня 2025 року

Геополітична переорієнтація США: нова динаміка підтримки України

У першій половині липня 2025 року, на тлі нової хвилі агресивних обстрілів Росією Києва та інших українських міст, міжнародна ситуація зазнала помітного зсуву. Публічна критика на адресу Володимира Путіна з боку президента США Дональда Трампа ознаменувала переосмислення геостратегії Вашингтона щодо російсько-української війни.

Спостерігається активізація трансатлантичної військово-політичної підтримки України, включаючи передачу новітніх зразків озброєння, перегляд стратегічних пріоритетів та координацію з союзниками по НАТО.

 

Генерал Кіт Келлог — символ нової стратегії Білого дому

Кіт Келлог, генерал у відставці та колишній радник віцепрезидента США Майка Пенса (2017–2021), знову увійшов до кола впливових радників чинного президента США Дональда Трампа у сфері національної безпеки. Його візит до Києва 14–16 липня 2025 року став сигналом готовності адміністрації США діяти рішучіше.

У ході візиту Кіта Келлога до Києва:

– було проведено переговори з Президентом України Володимиром Зеленським;

–    здійснено візит на стратегічні оборонні підприємства України;

–  обговорено питання розширення військово-технічної допомоги, зокрема щодо новітніх систем протиповітряної оборони та налагодження виробництва стратегічного озброєння на території України.

ППО «Patriot» та Брюссельська координація: стратегічна інтеграція

Підготовка до заходів у Брюсселі стосовно прискореного постачання систем ППО «Patriot» для України триває в оперативному режимі. НАТО, США та ключові європейські союзники — Німеччина, Великобританія, Польща, Нідерланди — активізують співпрацю, щоб оперативно передати наявні батареї Patriot Україні з наступним заміщенням їх новими з виробництва.

Генерал Alexus Grynkewich, Верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі (SACEUR), публічно заявив:

«Ми працюємо дуже тісно з Німеччиною над передачею Patriot, і отримали вказівку діяти якнайшвидше».

За повідомленням UATV (державний телеканал іномовлення України), він також підтвердив, що найближчим часом відбудеться зустріч високого рівня в штаб-квартирі НАТО в Бельгії за участю країн-операторів Patriot та донорів для узгодження подальших кроків.

Інформація, що прозвучала від SACEUR, свідчить про існування чітких директив адміністрації США щодо оперативного зміцнення української оборони через координацію союзників.

Індія: фактор енергетичного тиску на Росію

Міністр енергетики Індії Хардіп Сінґх Пурі нещодавно заявив, що у разі запровадження жорсткіших санкцій США проти енергетичного сектору РФ Нью-Делі готовий повністю припинити закупівлі російської нафти. Йдеться про новий пакет санкцій, який готується в Конгресі США та може включати обмеження на вторинні фінансові операції і третинне посередництво, зокрема щодо оплати й страхування поставок.

Згідно з інформацією з Вашингтона, Дональд Трамп висунув Володимиру Путіну неформальний ультиматум — протягом 50 днів припинити військові дії в Україні, в іншому разі буде запущено масштабну хвилю вторинних санкцій, яка охопить не лише РФ, а й усіх ключових партнерів її енергетичного сектору, включно з Індією.

Індія вже провела диверсифікацію енергетичних поставок з Близького Сходу, Африки та США, скоротивши залежність від російських вуглеводнів з 34% у 2023 році до менш ніж 12% у червні 2025 року. Ймовірний вихід Індії з ринку російської нафти може завдати серйозного удару по фінансовій стабільності режиму Володимира Путіна.

Європейський Союз: 18-й санкційний пакет проти РФ

18 липня 2025 року Європейський Союз офіційно ухвалив 18-й пакет санкцій, спрямований на суттєве послаблення військово-промислового та фінансового потенціалу Російської Федерації. Основні заходи:

– ціновий ценз на нафту: зниження з $60 до $47,60 за барель (~15% нижче ринкової вартості), з переглядом кожні шість місяців;

– блокування «shadow fleet» («тіньовий флот»): заборона на вхід у порти 105 додаткових суден;

– обмеження транзакцій: нові заборони щодо 22 російських банків, суверенного фонду, обмеження для Nord Stream («Північний потік»), активів ключових посадовців;

– енергетичні ембарго: заборона імпорту нафтопродуктів, заборона транзакцій, що пов’язані з Nord Stream або реалізацією обхідних схем.

Цей пакет оцінюється як один із найсильніших санкційних комплексів ЄС — і спрямований на скорочення доходів Кремля на війні, підвищення вартості обходу санкцій і посилення трансатлантичного тиску

Комплексний багатофакторний тиск на РФ

Російська Федерація відчуває посилений тиск за кількома напрямками:

– кібератаки на банківську й транспортну інфраструктуру РФ з боку проукраїнських хакерських угруповань;

– активація військових союзів: Британія, Польща, Швеція та країни Балтії активізують регіональні оборонні ініціативи;

– енергетичний тиск: країни ОПЕК+ поступово збільшують видобуток, змінюючи цінову динаміку;

–  дипломатична ізоляція РФ: провал участі делегацій РФ у низці міжнародних економічних та гуманітарних форумів;

–  тактичні успіхи Збройних Сил України:

Упродовж останніх тижнів ЗСУ завдали точкових ударів по логістичних вузлах, складах боєприпасів і об’єктах критичної інфраструктури противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і в прикордонних районах РФ та у глибокому тилу російської території. Удари стали результатом ефективної координації розвідданих, роботи дронів-камікадзе та далекобійної зброї, що дозволило суттєво ускладнити постачання й управління російськими угрупованнями.

Відповідальність аналітики та джерел інформації

В умовах гібридної війни й масованого інформаційного тиску, аналітичні оцінки повинні ґрунтуватися на перевірених фактах, офіційних заявах, відкритих джерелах, верифікованих даних розвідки та дипломатичних каналах. Водночас необхідно враховувати можливість маніпуляцій навіть через «офіційні» ресурси — зокрема у випадках, коли ті використовуються з метою впливу на громадську думку або міжнародну політику.

Ключовим критерієм аналітичної доброчесності є служіння правді, захист національного суверенітету, територіальної цілісності та стратегічних інтересів України, із дотриманням професійної стриманості, логічної обґрунтованості та утриманням від емоційно-політичних викривлень.

Висновки

1. Адміністрація президента США Дональда Трампа, за посередництва генерала Кіта Келлога, демонструє ознаки переосмислення геостратегії щодо російсько-української війни та переходу до більш активної моделі стримування агресії РФ, що включає пряму комунікацію, політичний тиск, військово-технічну підтримку та стратегічну координацію з партнерами НАТО.
2. Україна отримує системну, цілеспрямовану і стратегічно координовану допомогу з боку США та союзників по Альянсу: триває розширення постачання сучасних систем ППО (зокрема Patriot), бойового озброєння, а також налагоджується обмін розвідданими та спільне виробництво стратегічного озброєння.
3. Індія виступає вирішальним чинником у формуванні енергетичного тиску на РФ. Її готовність відмовитися від російської нафти в разі посилення санкцій США, разом із уже реалізованою диверсифікацією постачань із країн Близького Сходу, Африки та США, становить реальну загрозу для фінансової стабільності кремлівського режиму, що значною мірою залежить від експорту вуглеводнів.
4. Європейський Союз підтверджує свою стратегічну єдність із трансатлантичними партнерами, запровадивши 18-й санкційний пакет (18 липня 2025 р.), який включає:

– ціновий ценз на нафту;

– обмеження на тіньовий флот РФ («shadow fleet»);

-фінансові заборони щодо банків і суверенного фонду РФ;

– блокування активів, пов’язаних із проєктом Nord Stream;

– заборону транзакцій через обхідні схеми.

Ці заходи спрямовані на істотне послаблення військово-промислового та фінансового потенціалу Росії.

5. Російська Федерація перебуває під багатофакторним та скоординованим зовнішнім тиском, який охоплює:

– успішні точкові військові операції ЗСУ на тимчасово окупованих територіях, у прикордонних районах та глибокому тилу РФ;

– енергетичну ізоляцію та переналаштування ринків на користь альтернативних постачальників;

– дипломатичну ізоляцію, зокрема обмеження участі в міжнародних форумах;

-технологічний, фінансовий та кібертиск, що підриває внутрішню стабільність російської державної системи.

Рекомендації

1. Політична і стратегічна взаємодія

– Активізувати системний політичний діалог із адміністрацією Дональда Трампа, зокрема через прямі канали національної безпеки, стратегічного планування та оборонного співробітництва.

– Підтримувати оперативну дипломатичну взаємодію з генералом Кітом Келлогом як радником із питань нацбезпеки, що виконує функцію стратегічного каналу впливу на формування рішень адміністрації Данальда Трампа у сфері підтримки України.

2. Посилення дипломатичної присутності України

– Зміцнити кадрову дипломатичну присутність України у Вашингтоні, Брюсселі, структурах НАТО, ООН, G7, з акцентом на аналітичну, оборонну та енергетичну компоненти.

– Провести функціональне оновлення української дипломатичної місії в США, з залученням фахівців з військово-політичної аналітики, енергетичної безпеки та протидії гібридним загрозам.

3. Оборонно-промислова політика

Оприлюднити оновлену державну стратегію оборонного виробництва, яка має включати:

– створення українських систем ППО (у партнерстві з НАТО);

– розробку далекобійних стратегічних ракет і ударних безпілотних платформ;

– формування стійкої системи кіберзахисту та протидії інформаційним і технічним атакам на критичну інфраструктуру.

– Інституціоналізувати військово-промислову співпрацю з партнерами зі США та НАТО, зокрема через:

– спільні виробничі проєкти;

– створення індустріальних хабів;

– трансфер технологій;

– взаємний захист оборонних інвестицій.

4. Глобальна енергетична стратегія

– Сприяти диверсифікації постачання енергоносіїв для країн-партнерів та формувати стратегічні альянси у сфері енергетичної безпеки.

– Публічно підтримати позицію Індії щодо можливості виходу з російського енергетичного ринку, використовуючи це як важіль дипломатичного тиску на РФ.

5. Антикризова інформаційна політика

– Підвищити якість стратегічної комунікації української держави, базуючи її на перевірених даних, союзницькій узгодженості та недопущенні суперечливих або політично вразливих меседжів.

– Підготувати аналітичні звіти та презентації для конгресменів США, європейських парламентарів та експертних центрів, щоб системно доносити обґрунтовану позицію України.

Джерела

1. EU agrees 18th sanctions package against Russia. – Reuters, 18.07.2025. – Режим доступу: https://www.reuters.com/world/europe/eu-agrees-18th-sanctions-package-against-russia-2025-07-18 (дата доступу: 18.07.2025).
2. Preparations to deliver Patriot missile systems to Ukraine under way, Nato’s top Europe commander says – The Guardian, 17.07.2025. – Режим доступу: https://www.theguardian.com/world/live/2025/jul/17/ukraine-russia-war-patriot-nato-latest-europe-news-live-updates (дата доступу: 18.07.2025).
3. Kellogg says Ukrainian drone production ‘incredible innovation’. – UATV (через Укрінформ), 16.07.2025. – Режим доступу: https://uatv.ua/en/kellogg-says-ukrainian-drone-production-incredible-innovation (дата доступу: 18.07.2025).
4. US allies buying Patriot systems for Ukraine delivery. – Associated Press, 15.07.2025. – Режим доступу: https://apnews.com/article/05ba74cd9fbefcd81cc90886d091af5a (дата доступу: 18.07.2025).