В Ужгороді освітяни та інтелігенція відновили “Педагогічне товариство”, яке сто років тому заснував Августин Волошин

23 липня 1923 року доктор отець Августин Волошин разом з однодумцями заснував “Педагогічне товариство”, яке стало в ті важкі роки між світовими війнами “локомотивом” закарпатської освіти та педагогіки.

23 липня 2023 року в Ужгороді прийнято рішення про відновлення роботи “Педагогічного товариства” та відбулася конференція за участі духовенства, освітян, педагогів, творчої інтелігенції. Очолили конференцію Президент Карпатського університету імені Августина Волошина, єпископ Карпатсько – Мукачівської єпархії Православної Церкви України Віктор Бедь, ректор КаУ імені Августина Волошина, професор Марина Дуб, виконувач обов’язків ректора Ужгородської української богословської академії протоієрей Ілля Канакін, проректор КаУ Михайло Басараб.

Після урочистого відкриття конференції з промовою виступив Михайло Басараб, який наголосив про важливість в суспільному житті Закарпаття в 20-их і 30-их роках створення “Педагогічного товариства”: “Коли ми аналізуємо витоки подій Карпатської України, на згадку мені завжди спадають слова Петра Стерчо із книги “Карпато-Українська держава” “якби не так поставлене шкільництво, Закарпаття не могло б було дійти до своїх Славних Березневих днів 1939 р., Закарпаття не могло б було дати з себе невмирущих борців за волю України”. Сьогодні маємо знаменну дату – 100 років тому, 23 липня 1923 року, одинадцять педагогів на чолі із А. Волошином засновують одне із найповажніших педагогічних товариств на території краю. Ці події переносять нас у міжвоєнний період минулого століття, коли територія нинішнього Закарпаття відповідно до Сен-Жерменської мирної угоди у вересні 1919 року увійшла до складу Чехословацької республіки”, – зазначив пан Михайло.

Під час конференції було чітко зазначено, що справу доктора, отця Августина Волошина потрібно продовжити тому, що нині, як і сто років тому, в закарпатській освіті є проблеми, і сьогодні вона, як і на початку 20-их років ХХ століття недостатньо проукраїнська, тому має тривати українізація освітянських процесів у нашому краї.

Треба зазначити, що всі ті, хто стали зароджувачами “Педагогічного товариства” в 1923 році згодом стали культурною та політичною елітою Карпатської України, а саме заступниками голови «Педагогічного товариства” Підкарпатської Русі було обрано знаних у краї педагогів Августина Штефана – засновника і директора Торгової академії в Мукачеві (1922 — 1938 рр.), у майбутньому начальника міністерства шкільництва Карпатської України, голову Сойму Карпатської України та Олександра Маркуша – українського педагога, етнографа, письменника, видавця журналу “Наш рідний край”. Секретарями товариства стали Юліан Ревай – майбутній прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Карпатської України та Микола Качанюк. До головного відділу увійшли Андрій Алиськевич – директор Державної гімназії в Ужгороді, М. Желтвай, Е. Бокшай – професор гімназії в Ужгороді, Степан Бочек – професор гімназії в Ужгороді, Андрій Ворон – учитель Горожанської торгової школи в Мукачеві, у майбутньому, із січня 1939 року генеральний секретар Українського Національного Об єднання (УНО), др. І.Панькевич -український мовознавець, етнограф, педагог, професор гімназії в Ужгороді, секретар товариства «Просвіта», І. Келемен, І. Мигалка, А. Яцко. За пропозицією єпископа Віктора Бедь було прийнято рішення відновити роботу “Педогогічного товариства” та назвати її іменем Августина Волошина.

Тому 23 липня, 2023 року офіційно відроджено “Педогогічне товариство” імені Августина Волошина.

Учасники зборів обрали почесним головою товариства Віктора Бедь, головою – Михайла Басараба, заступниками голови були обрані Марина Дуб та професор Марія Жабляк.

Головами комісій з різних питань та членами ради товариства стали поет Василь Густі, директор видавництва “Карпати” Віктор Браславець, професор Антоніна Вчорашня, керівник крайової організації Закарпаття НРУ Олександр Черепаха , заступник Президента КаУ Віктор Понзель, голова ради самоврядування здобувачів вищої освіти Ярослав Бідзіля, член НСЖУ та журналіст газети «Срібна Земля» Тиводар Олександр.

Пресслужба “Срібної Землі”