Міф про общерусский язык. Хто і коли його придумав у Російській імперії
Всесвітньо відомий американо-український славіст Юрій Шевельов пояснив, хто і чому вигадав термін «общерусский язык» близько 200 років тому, і навіщо у криваві моменти історії росіяни витягують цей псевдонауковий термін на світ.
Умовна дата постання давньоукраїнської літературної (церковної) мови — дата хрещення Руси — 988 рік, — писав у минулому століття Юрій Шевельов, професор лінгвістики Гарвардського та Колумбійського університетів, у нарисі Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова? — Цю мову можна і слід назвати давньоруською. Але справжня, «жива» українська мова ніколи не була «давньоруська», ніколи не була «спільноруська», ніколи не була тотожна з російською, не була предком або нащадком або відгалуженням російської мови”.
Російський диктатор Володимир Путін постійно заявляє, що вважає росіян та українців одним і тим самим народом, а як доказ наводить нібито неспростовну «аксіому» про те, що у росіян та українців була одна й та сама спільна мова — так званий «общерусский язык».
«Розумієте, до XI, XII, XIII століття ми не мали жодної різниці в мові, — каже Путін. — І лише внаслідок полонізації та частина українців, яка жила на території, що перебувала під владою Речі Посполитої, лише десь, на мою думку, у XVI столітті з’явилися перші мовні відмінності».
На далеку від лінгвістичних тонкощів аудиторію, особливо англомовну, ця фраза справді може справити враження й здатися правдивою. Але, почувши це, будь-який освічений мовознавець підніме Путіна на сміх з його псевдонауковими фантазіями.
Кожен лінгвіст знає: визначити точну дату походження будь-якої мови неможливо. Насправді можна говорити про більш-менш приблизний період створення літературної мови: тобто, писемної та певною мірою штучної. Для прикладу, на початку XIV століття класик Відродження Данте Аліг’єрі написав свою Божественну комедію та інші великі твори — і це стало основою для сучасної літературної італійської мови. Переклад Біблії, зроблений Мартіном Лютером, католицьким священником і прибічником Реформації, у 1520 році, — умовний етап для відліку літературної німецької мови.
У 863 році грецький місіонер Кирило Солунський, якого часто ще називають Кирилом Філософом, створив переклад Біблії на старослов’янську. А вітчизняні лінгвісти вважають, що староукраїнська мова виникла після хрещення Русі у 988 році, її також можна назвати давньоруською. Але головне: ця писемна книжна мова була дуже схожою до тієї, що люди говорили у побуті, проте — не тотожною їй абсолютно.
