Віктор Бедь,
НДІ стратегічних та політико-правових досліджень
Карпатського університету імені Августина Волошина

Європейська безпека на тлі ізоляціонізму США: нові альянси, ядерний чинник і стратегічна роль України

16 квітня 2025 року

🔹 Європа без США: автономізація чи самозахист?

Нова адміністрація США на чолі з Дональдом Трампом радикально змінює зовнішньополітичний курс. Відмова від участі в ініціативах НАТО, ООН, скорочення фінансування програм союзництва, зменшення присутності американських військ у Європі — ці дії змушують лідерів ЄС терміново переглядати архітектуру колективної безпеки.

У відповідь Франція, Німеччина, Італія, Польща, Іспанія, Велика Британія та Єврокомісія об’єдналися в новому стратегічному форматі “Weimar+”. Він покликаний координувати оборонні, політичні та енергетичні ініціативи без залежності від США.

«Європа має або стати сильнішою, або стати мішенню» — Еммануель Макрон

🔹 Ядерний щит для ЄС: чи вистачить Франції?

На фоні зростаючої агресії з боку Росії та відходу США, все більше лунають заклики створити власний європейський ядерний щит.

Єдина ядерна держава ЄС — Франція — заявила про можливість розширення своєї «ядерної парасольки» на інші держави-члени ЄС у межах нової стратегічної концепції. Такий крок міг би компенсувати втрату ядерних гарантій з боку США, але водночас ставить питання про політичну волю всіх країн Євросоюзу.

🔹 Україна — форпост нової Європи

У контексті війни Росії проти України саме наша держава стала ключовим фактором захисту європейського континенту. Сьогодні Україна не лише боронить себе, а й стримує поширення війни в глиб Європи.

У післявоєнний період Україна повинна стати повноправним учасником системи колективної безпеки — як у межах НАТО, так і в нових європейських форматах. Європа без безпеки України — це ілюзія стабільності.

🔹 Ядерний статус України: повернення до дискусії

Україна ніколи не закріплювала на законодавчому рівні свій без’ядерний статус. Декларація про державний суверенітет лише вказувала на намір стати без’ядерною в майбутньому.

Водночас:

• має 15 ядерних реакторів;
• володіє повним циклом ядерних технологій;
• зберегла науковий, виробничий і технічний потенціал;
• має підстави юридично та морально переглянути статус згідно з порушенням Будапештського меморандуму.

Тож відновлення стратегічного ядерного потенціалу України вже не виглядає як провокація — це можлива відповідь на виклик виживання в умовах, коли гарантії безпеки виявились фікцією.

🔹 Хто союзник, а хто загроза?

Розкол трансатлантичної єдності створив поле для активізації Росії, Білорусі, а також потенційних союзників Кремля — Ірану, Північної Кореї, Китаю. Москва дедалі частіше говорить про «превентивні удари» по НАТО, а Білорусь заявила про готовність завдати ударів по європейських цілях «у разі загрози».

На цьому фоні Україна залишається єдиною реальною барикадою між Європою і військовою експансією Росії.

🔹 Висновок

Європейська безпека перестала бути справою лише НАТО чи США. Сьогодні це випробування на єдність, твердість і стратегічну суб’єктність.

Україна — не лише жертва агресії, а й архітектор нової європейської безпеки. І, можливо, саме вона поверне ядерне стримування до порядку денного — не як загрозу, а як інструмент збереження миру.