Єпископ Віктор Бедь: архиєрейська проповідь у свято Різдва Предтечі і Хрестителя Господнього Івана
Віктор Бедь,
єпископ Мукачівський і Карпатський,
керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією
Православної Церкви України
м. Ужгород
24 червня 2026 року
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі у Господі отці, брати і сестри!
Високодостойні українські воїни-захисники!
Сьогодні Свята Православна Церква урочисто відзначає одне з великих свят церковного року — Різдво чесного, славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана.
Із усіх святих, окрім Пресвятої Богородиці, Церква святкує день народження лише однієї людини — святого Івана Хрестителя. Уже сам цей факт свідчить про його особливе місце в історії спасіння людства та в історії Церкви Христової.
Господь Ісус Христос сказав про нього:
«Між народженими від жінок не було більшого за Івана Хрестителя»
(Мт. 11:11).
Святий Іван Предтеча був тим, хто стояв на межі Старого і Нового Завітів. Він був останнім великим пророком Старого Завіту і водночас першим проповідником Нового Завіту. Саме він був покликаний Богом приготувати людство до приходу Спасителя світу.
Його народження було чудесним. Його батьки праведні Захарія та Єлисавета вже перебували у похилому віці й не мали дітей. Але Господь почув їхні молитви і через архангела Гавриїла сповістив про народження сина, який стане великим перед Богом.
Святий Іван Предтеча прийшов у світ не для власної слави. Він не шукав влади, багатства чи людської пошани. Усе своє життя він присвятив служінню Богові та людям.
Його проповідь була простою і водночас надзвичайно вимогливою:
«Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мт. 3:2).
Покаяння означає не лише жаль за гріхи. Покаяння означає внутрішню переміну людини, зміну способу мислення, очищення душі та серця, повернення до Божої правди та істини.
Святий Іван не боявся говорити правду навіть тоді, коли це було небезпечно. Він викривав гріх не лише простих людей, але й можновладців. Він не пристосовувався до обставин, не шукав вигоди, не мовчав перед неправдою.
Саме тому його життя стало прикладом мужності, духовної стійкості та вірності Божому закону.
Святий Іван Предтеча неодноразово викривав беззаконня правителя Галилеї Ірода Антипи, який усупереч Божому закону жив з Іродіадою — дружиною свого брата. За це Івана було ув’язнено. Згодом, під час бенкету в Ірода, за наполяганням Іродіади та після танцю її доньки Саломії, правитель наказав усікти голову святому Іванові у в’язниці. Так пророк Божий прийняв мученицьку смерть, залишившись до кінця вірним правді та Божому закону.
За правду він заплатив найвищу ціну — власним життям. Але смерть не стала його поразкою. Вона стала свідченням перемоги правди над неправдою, добра над злом, вірності над зрадою.
Дорогі брати і сестри!
Сьогодні приклад святого Івана Предтечі особливо актуальний для нашого українського народу.
Уже дванадцятий рік триває російсько-українська війна, яка розпочалася у 2014 році та продовжується й нині. Українська нація переживає надзвичайно тяжкі випробування. Ворог прагне знищити нашу українську націю та державність, нашу свободу, нашу культуру, нашу історичну пам’ять і нашу духовну ідентичність.
Щоденно українські міста і села зазнають ракетних та дронових атак. Гинуть військові й цивільні. Руйнуються житлові будинки, школи, лікарні та храми.
Проте серед цих випробувань Господь Бог і весь світ бачать незламність та національну і духовну єдність нашого українського народу.
Особливу вдячність сьогодні ми підносимо нашим українським воїнам-захисникам — чоловікам і жінкам, які на фронті зі зброєю в руках боронять незалежність і свободу України.
Саме завдяки їхній жертовності мільйони наших співвітчизників можуть жити, працювати, навчатися і молитися на вільній українській землі.
Ми низько схиляємо голови перед пам’яттю полеглих Героїв України — усіх тих, хто віддав своє життя за Батьківщину, свободу і життя кожного з нас.
Їхня жертовність і безсмертний подвиг назавжди залишаться в історії української держави та української нації.
Молімося сьогодні за упокій душ усіх загиблих захисників України, за зцілення поранених, за визволення полонених, за повернення депортованих українських дітей, за всіх, хто постраждав від цієї страшної і смертельно небезпечної російсько-української війни.
Молімося також за наших воїнів, які нині перебувають на передовій, щоб Господь укріпив їх духовно і тілесно, дарував їм силу, мужність та Своє небесне благословення на важкому шляху до всіма нами очікуваної перемоги над російськими окупантами та агресорами.
При цьому пам’ятаймо, що перемога над злом і неправдою розпочинається з наших душ і сердець.
Святий Іван Предтеча нагадує нам, що справжня перемога починається з перемоги над власним страхом, байдужістю та гріхом.
Жодна нація не може бути сильною без моральних і духовних засад, без національної і духовної єдності та без відповідальності перед Богом.
Тому сьогодні кожен із нас покликаний не лише просити Бога про перемогу, але й самим бути гідними цієї перемоги через чесне життя, сумлінну працю, любов до ближніх та вірність своєму українському народові і своїй українській державі.
Нехай приклад святого Івана Предтечі навчає нас мужньо стояти за правду, не боятися свідчити про істину, бути вірними Христові за будь-яких обставин.
Нехай його святі молитви перед Престолом Божим допомагають українському народові пройти нинішні випробування, зберегти державну незалежність, національну єдність і духовну силу.
Молімося, щоб Господь дарував справедливий мир Україні, захистив наш український народ від ворогів, благословив наших воїнів, владу і всіх громадян доброї волі.
А молитвами святого, чесного, славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана нехай Всемилостивий Господь Бог благословить Україну, збереже наш український народ і приведе нас до перемоги правди, свободи та справедливого миру.
Амінь.
