З 2022 року зміниться порядок виплати винагород державним і приватним виконавцям

Кабмін виклав у новій редакції Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця.

Відповідна урядова постанова від 14 липня 2021 року № 726 набере чинності з 1 січня 2022 року.

Установлено, що виплата винагороди державним виконавцям органів державної виконавчої служби здійснюється за рахунок стягнутого виконавчого збору в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету на підставі кошторисів і планів асигнувань спеціального фонду державного бюджету на відповідний рік.

Стягнутим виконавчим збором для цілей Порядку вважається сума виконавчого збору, яка стягнута в порядку, передбаченому Законом “Про виконавче провадження”, та перерахована до спеціального фонду державного бюджету.

Державному виконавцю відділу державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Мін’юсту (далі – відділ державної виконавчої служби), відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мін’юсту (далі – відділ примусового виконання рішень управління), відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту (далі – відділ примусового виконання рішень управління в місті Києві), відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту (далі – відділ примусового виконання рішень Департаменту) винагорода виплачується у розмірі 25 % суми стягнутого ним виконавчого збору.

Начальнику відділу державної виконавчої служби, відділу примусового виконання рішень управління, відділу примусового виконання рішень управління в місті Києві винагорода виплачується у розмірі 3 % суми виконавчого збору, стягнутого відповідним відділом.

Заступнику начальника відділу державної виконавчої служби, відділу примусового виконання рішень управління, відділу примусового виконання рішень управління в місті Києві винагорода виплачується у розмірі 2 % суми виконавчого збору, стягнутого відповідним відділом. У разі коли начальник відповідного відділу має більше одного заступника, винагорода виплачується кожному заступнику в розмірі 1 % суми виконавчого збору, стягнутого відповідним відділом.

Начальнику управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мін’юсту (далі – управління забезпечення примусового виконання рішень) винагорода виплачується у розмірі 1,5 % суми виконавчого збору, стягнутого підпорядкованими відділами державної виконавчої служби та відповідним відділом примусового виконання рішень управління.

Заступнику начальника управління забезпечення примусового виконання рішень (крім заступника начальника управління забезпечення примусового виконання рішень, який за посадою є начальником відділу примусового виконання рішень управління) винагорода виплачується у розмірі 1 % суми виконавчого збору, стягнутого підпорядкованими відділами державної виконавчої служби та відповідним відділом примусового виконання рішень управління. У разі коли начальник управління забезпечення примусового виконання рішень має більше одного заступника (крім заступника начальника управління забезпечення примусового виконання рішень, який за посадою є начальником відділу примусового виконання рішень управління), винагорода виплачується кожному заступнику в розмірі 0,5 % суми виконавчого збору, стягнутого підпорядкованими відділами державної виконавчої служби та відповідним відділом примусового виконання рішень управління.

Директору Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту (далі – Департамент) винагорода виплачується у розмірі 4 % суми виконавчого збору, стягнутого відділами примусового виконання рішень управління в місті Києві та відділом примусового виконання рішень Департаменту.

Заступнику директора Департаменту винагорода виплачується у розмірі 2 % суми виконавчого збору, стягнутого відділами примусового виконання рішень управління в місті Києві та відділом примусового виконання рішень Департаменту. У разі коли директор Департаменту має більше одного заступника, винагорода виплачується кожному заступнику у розмірі 2 % суми виконавчого збору, стягнутого відділами примусового виконання рішень управління в місті Києві та відділом примусового виконання рішень Департаменту.

Заступнику начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту винагорода виплачується у розмірі 25 % суми стягнутого ним виконавчого збору.

Начальнику управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту (далі – управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві) винагорода виплачується у розмірі 1 % суми виконавчого збору, стягнутого підпорядкованими відділами державної виконавчої служби та відповідним відділом примусового виконання рішень управління в місті Києві.

Розмір винагороди за місяць не може становити більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Винагорода виплачується одночасно з виплатою заробітної плати.

Розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 % суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 12 місяців, приватний виконавець нараховує основну винагороду в розмірі 10 % суми заборгованості із сплати аліментів у порядку, встановленому Законом “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Розмір основної винагороди приватного виконавця у разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізособа, становить чотири розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, а в разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа, – вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Джерелоjurliga.ligazakon