bannerkau13

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

112316112020У XX столітті українці, гнані з рідних земель і змушені оселятися за кордоном, створили чимало наукових інституцій. Зокрема, Українську господарську академію в Подєбрадах, Український Вільний Університет у Мюнхені, Український католицький університет у Римі та Українську Вільну Академію Наук.

По закінченню Другої світової війни сотні тисяч українців були змушені покинути Батьківщину й оселитися поза її межами. Здебільшого на такий крок штовхнули політичні та економічні мотиви. Серед емігрантів опинилися науковці, політичні та культурні діячі, а ще військові різних звань, які покинувши СРСР, автоматично ставали зрадниками й переслідувалися. Радянська влада намагалася повернути всіх біженців у своє криваво-червоне лоно.

Після війни США, Франція, Велика Британія та СРСР поділили територію підкореної Німеччини на військові адміністративні одиниці. Після розподілу постало нагальне питання про долю іноземних громадян, які населяли ці землі. Було вирішено створити табори для переміщених осіб (так звані “Ді-Пі” – Displaced Persons), які створювалися за національним принципом. Українців розмістили в Ауґсбурзі, Ашафенбурзі, Берхтенсґадені, Ганау, Ляйпгаймі, Міттенвальді, Ноймаркті, Реґенсбурзі, Трауншейні, Гіссені, Фюрті та інших.

У баварському Ауґсбурґу проживало понад 4 тисячі українців. Саме в цьому таборі 15 листопада 1945 року українські вчені заснували Українську Вільну Академію Наук (УВАН), головне завдання якої було сприяти розвитку української науки.

Учений Юрій Шевельов зазначав, що перші збори відбувалися або в підвальних приміщеннях, або ж прямо в спальнях, на горішніх поверхах.

На першому зібранні були присутні Володимир Міяковський, Петро Курінний. Ініціатори створення ВУАН вважали її продовженням Київської академії наук, яка була заснована в 1918 році. У 1948-му Музей визвольної боротьби у Празі, передав усі свої фонди до ВУАНу, що започаткувало створення Музею-Архіву (його ліквідували Чехословацькі комуністи).

Тоді в Академії діяли групи таких напрямків:

  • мистецтвознавство;
  • українська історія;
  • передісторія та рання історія;
  • орієнталістика (сходознавство);
  • літературознавство;
  • мовознавство;книгознавство;
  • етнографія;
  • географія;
  • фізика;
  • природа;
  • біологія;
  • економіка.

Згодом в Академії розробили й затвердили статут, в основу якого була закладена ідея, що АН – осередок вільної науки в еміграції, який гуртує навколо себе вчених українців. Ця провідна організація має бути пристосованою до національно-державних форм громадського життя. Першим президентом обрали відомого історика Дмитра Дорошенка.

Григорій Костюк, літературознавець та член УВАН, окреслив головні завдання Академії:

  • бути центром вільної, не скованої жодною догмою, української наукової думки, поза межами рідного краю;
  • плекати й розвивати ті галузі знання, які в силу режимних умов занедбані, викривлені, а то й заборонені в Україні;
  • ввійти в найтісніший контакт із західноевропейськими та американськими науковими установами та всі кращі досягнення української науки по змозі вводити до скарбниці світової культури.

У 1947 УВАН уже переставав бути науковим центром. Раніше створені військові адміністрації переходили під врядування Німеччини. І знову постало питання, що робити з таборами Ді-Пі. Їх поспіхом намагалися позбутися, тому переселенців почали швидко виселяти. На збори їм давали одну, максимум, дві доби. Зібрані похабцем люди почали масово емігрувати за Атлантику. Зокрема до США, Канади, Аргентини.

У 1949-му українські вчені відновили діяльність УВАН у Вінніпезі, яка мала назву – Українська Вільна Академія Наук у Канаді. За рік наукову установу відкрили в Нью-Йорку – Українська Вільна Академія Наук у США.

Президентом штатівської філії УВАН обрали Михайла Вєтухіва. Нью-йоркська академія в перші роки заснування навіть не мала власного приміщення – винаймали малесеньку кімнатку у промислових приміщеннях. Та вже в 1952-му Академія придбала дві кімнати, а згодом і цілий будинок колишньої Публічної бібліотеки.

Варто зазначити, що в перше десятиліття УВАН у США видала монументальні праці:

  • Олекси Повстенка “Катедра святої Софії у Києві” (1954);
  • Наталі Полонської-Василенко історичне дослідження “Заселення південної України (1750-1775)” (англійською мовою, 1955);
  • Дмитра Чижевського “Історія української літератури” (1956);
  • перший том, присвячений Симону Петлюрі (статті, листи, документи, 1956).

Але видавалися не лише українською мовою, у 1951-му вийшли у світ річники англійською мовою – “Аннали” (“The Annals”), які мали інформаційно-ознайомлювальний характер. Згодом “Аннали” почали виходити окремими томами – література, мовознавство, політологія, економіка тощо.

На початок червня 1980 року УВАН у США налічувала 67 дійсних членів і близько 200 членів-кореспондентів та наукових співробітників. За 30 років, з 1950 до 1980-го, було видано понад 90 книг українською мовою. Видавали й перевидавали твори заборонених у СРСР митців, зокрема, Миколи Куліша, Валер’яна Підмогильного, Тодося ОсьмачкиУласа Самчука та багато інших.

Члени УВАН, що залишилися в Німеччині, обрали своїм очільником Петра Курінного. Але через виїзд або смерть своїх членів УВАН в Європі не могла розвинути свою діяльність і з першої половини 1970-х років фактично припинила існування. Щоб зберегти осередок УВАН в Європі, УВАН у США створила в Мюнхені європейське представництво, яке з 1976 очолював Юрій Бойко.

Цьогоріч в березні відзначили 70-річчя з дня заснування у Канаді Української Вільної Академії Наук.

Джерело: uain.press

175212112020

155201112020
dist osv UPD3  kau adv 2020

uzgek adv 2020

Періодика pq main

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

17 листопада 2020

17 листопада 1919 року в Одесі делегація Української Галицької Армії уклала договір з представниками Добр...

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

17 листопада 2020

21 листопада 1921 року 359 полонених, у тому числі й поранених, вивели за село, зачитали постанову “п’ятірки” ...

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

17 листопада 2020

17 листопада між гетьманом Іваном Брюховецьким, який народився на Полтавщині, і послами царя Московії були під...

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

16 листопада 2020

У XX столітті українці, гнані з рідних земель і змушені оселятися за кордоном, створили чимало наукових інстит...

Арешт В'ячеслава Чорновола

Арешт В'ячеслава Чорновола

16 листопада 2020

15 листопада 1967 року у Львові був арештований журналіст і правозахисник В'ячеслав Чорновіл. Звинувачени...

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

16 листопада 2020

У середині листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський несподівано для багатьох проголосив федерацію з Рос...

Повстання та громадське самоврядування в селі Турбаї

Повстання та громадське самоврядування в селі Турбаї

16 листопада 2020

Яскравим взірцем здатності української нації до самоорганізації було повстання в Турбаях. Нащадки козаків прог...

Академія, яку заснував Скоропадський

Академія, яку заснував Скоропадський

16 листопада 2020

У жовтні 1941 року в зайнятому німцями Києві здійснюється спроба відновити діяльність Української Академії нау...

День в історії - народився історик Дмитро Антонович

День в історії - народився історик Дмитро Антонович

16 листопада 2020

Син відомого українського історика Володимира Антоновича.

Західно-Українська Народна Республіка

Західно-Українська Народна Республіка

16 листопада 2020

13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові затвердила «Тимчасовий основний закон про дер...

Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні

Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні

15 листопада 2020

Відомий вислів французького філософа Ернеста Ренана: «Нація – це щоденний плебісцит». А ще цей мислитель писав...

«Думка – думкою. Меч – мечем»: Легія Українських Націоналістів

«Думка – думкою. Меч – мечем»: Легія Українських Націоналістів

13 листопада 2020

12 листопада року виповнилося 90 років з дня заснування Легії Українських Націоналістів, організації, що с...