банер на кау2

Іван Петрович Котляревський: від поета до громадського діяча

112309092020До 246-ої річниці з дня народження відомого письменника, поета, драматурга, зачинателя сучасної української літератури Івана Петровича Котляревського редакція Трибуни вирішила згадати про іншу, не менш цікаву, сторону його життя. А саме про його соціальну роль. Адже фігура автора безсмертної «Енеїди» в історії громадянського руху в Україні є ключовою – вона з’явилася у переломний момент громадського життя на межі двох епох.

Під шквал народного сміху, викликаного прочитанням «Енеїди» Котляревського, відродився новий національний дух. «Живе слово» стало надійним інструментом соціальних і політичних змін, адже «батько літературної української мови» писав свою «Енеїду» наприкінці XVIII століття, коли на Лівобережній Україні знищували Запорізьку Січ та офіційно було введено кріпацтво. У 1785 році Катерина ІІ своєю «Жалованою грамотою» знищила всі рештки привілегій та вольностей часів Богдана Хмельницького. Українське дворянство було зрівняно у правах з Російським, за що перше готове було і дідьку душу віддати. Посилення соціального утиску відбувалося паралельно з національним гнітом, нищенням української культури, мови, національного духу та історичної пам’яті народу.

Культурно-громадське життя в Україні тих часів проходило «під знаком Сковороди». Дух і зміст творів Котляревського підтверджують факт переймання естафети сковоридинівського демократизму, гуманізму і правди. Ідеї Сковороди і в наш час є не менш актуальними, як не дивно.

Котляревський успішно закінчив семінарію у 1789 році, але на духовний шлях не став і пішов по світській лінії – пішов служити у губернську канцелярію. Невдовзі й там йому стало не зовсім затишно. Він, як і Сковорода, ступив на шлях «вільного вчителювання», котре відкривало можливість пропагування своїх поглядів у поміщицьких родинах на Полтавщині. Там він зазнав нещасного кохання до кріпачки, яке надихнуло його написання славнозвісної «Наталки Полтавки».

Такі невдачі на любовному фронті закинули письменика в 1796 році у Сіверський карабінерний (потім драгунський) полк, що брав участь у задунайському поході російської армії 1806 — 1807 pоків під час російсько-турецької війни.

Зі спогадів С. Стебліна-Камінського відомо, що одного разу задунайські козаки впізнали в офіцерові, що приїхав до них, автора «Енеїди» і запросили його бути «за старшого». Чи правдивим є факт – невідомо, але невдовзі під мурами Ізмаїла з’явився Задунайський об’єднаний козачий полк, який проявив там неймовірну доблесть. Автор роману про життя І.П. Котляревського, Борис Левін, у післямові в своїй книзі «Веселий Мудрець» припускає, що ніхто інший, крім Котляревського, не міг умовити задунайських козаків збройно виступити разом з російськими військами проти турків. Тому не дивно, що за виявлену хоробрість у боях та за уміле виконання дипломатичних доручень його було декілька раз нагороджено та надано чин капітана.

У 1810 р. Іван Петрович продовжує навчати дітей – йому запропонували посаду наглядача Полтавського будинку виховання бідних дворянських дітей, заснованого у 1805 р. князем О. Б. Куракіним.

У 1812 році він досить швидко зформував у 5-й кінний полк українського козацтва, який мав піти на підкріпленя у протидію військам Наполеона. Проте, йому не довелося побувати на справжньому полі бою.

З весни 1818 року У Полтаві діяла найпотужніша масонська ложа «Любов до істини», у якій автор «Енеїди» був на посаді вітія (оратора). Основна тема бесід у ложі — можливі реформи Олександра І та їх наслідки для Полтавської губернії. На засіданнях йшлося про повернення селян до прав козаків, характер політичних і економічних зв’язків Полтавської губернії з іншими регіонами Російської імперії. Ложі вдалось проіснувати не більше року, адже теми тамтешніх бесід дійшли до царя, який запідозрив членів таємного братства «вільних каменярів» у сепаратистських настроях. Олександр І наказав закрити масонські ложі в Україні, маючи на увазі одну — полтавську.

Вкінці свого життя І.П. Котляревський майже не виїжджає з Полтави. У 1827р. він ще працював попечителем богадільні (лікувальної установи, що була притулком для інвалідів, убогих, непрацездатних, старих людей).

У 1835р. через хворобу Котляревський припинив службу й пішов у відставку. Останні роки земного життя він зовсім мало виходив з дому, але друзі і знайомі постійно самі приїздили до нього. Відчувши, що скоро відійде на інший світ, він дарував волю двом родинам своїх кріпаків і роздарував своє майно родичам та близьким.

Помер Котляревський 29 жовтня 1838 року.

Джерело: tribuna.pl.ua

dist osv UPD3

  kau adv 2020

uzgek adv 2020

Періодика pq main

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Василь Кук: Хто він - загадковий останній головнокомандувач УПА

Василь Кук: Хто він - загадковий останній головнокомандувач УПА

9 вересня 2020

9 вересня 2007 року пішов із життя легендарний повстанець - останній головнокомандувач УПА Василь Кук.

Іван Петрович Котляревський: від поета до громадського діяча

Іван Петрович Котляревський: від поета до громадського діяча

9 вересня 2020

До 246-ої річниці з дня народження відомого письменника, поета, драматурга, зачинателя сучасної української лі...

Звільнення Києва українськими військами

Звільнення Києва українськими військами

30 серпня 2020

Після об'єднання 16-17 липня 1919 року Української Галицької армії та Дієвовї армії Української ...

Кревська унія

Кревська унія

14 серпня 2020

14 серпня 1385 року в місті Крево за присутності польських послів, литовський князь Ягайло видав спеціаль...

Український Таганріг. У 1926 році українці становили понад 70 відсотків населення Таганрозького округу

Український Таганріг. У 1926 році українці становили понад 70 відсотків населення Таганрозького округу

9 серпня 2020

Президент Росії Володимир Путін не раз заявляв, що держави, які утворилися після розпаду Радянського Со...

Історію шукав у своєму родові: Марко Грушевський описав дітей в українських звичаях

Історію шукав у своєму родові: Марко Грушевський описав дітей в українських звичаях

9 серпня 2020

Серед безлічі достойників, закатованих більшовицькою владою, до нас повертається й Марко Федорович Грушевський...

Король Михайло Корибут-Вишневецький та його хрест забуття

Король Михайло Корибут-Вишневецький та його хрест забуття

31 липня 2020

Більшість вітчизняних істориків не визнають цього монарха як такого, що має відношення до української історії....

Нова концепція судової реформи: зменшення кількості судів з 764 до 200

Нова концепція судової реформи: зменшення кількості судів з 764 до 200

28 липня 2020

Експерти Офісу простих рішень та результатів та Глава ОПРР Михайло Саакашвілі пропонують нову концепцію судово...

Україну поділять на "зони" з 1 вересня: у Раді розповіли, яким буде навчальний процес

Україну поділять на "зони" з 1 вересня: у Раді розповіли, яким буде навчальний процес

16 липня 2020

З початком навчального року, 1 вересня, Україну умовно розділять на зони: "зелену", "жовту", "помаранчеву" і "...

Роман Шухевич: головнокомандувач УПА

Роман Шухевич: головнокомандувач УПА

30 червня 2020

Шухевич Роман Йосипович (народився 30 червня 1907 року у Львові, убитий НКВС 5 березня 1950 в с. Білогорш...

«Акт проголошення Української Держави»

«Акт проголошення Української Держави»

30 червня 2020

30 червня 1941 року в окупованому німцями Львові на зборах, скликаних членами ОУН(б), проголошено створен...

Уряд встановив штрафи за відсутність масок та проведення масових релігійних заходів

Уряд встановив штрафи за відсутність масок та проведення масових релігійних заходів

28 червня 2020

Уряд посилить контроль за дотриманням карантинних обмежень. Про це 25 червня 2020 року,  відкри...