ТОП новини

В Карпатській єпархії УАПЦ молитовно вшанували світлу пам’ять українського патріота та письменника Іваном Котляревським до 180-х роковин з дня його упокоєння

56456410 листопада 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив вечірню заупокійну літію  за українським патріотом, культурним і громадським діячем, педагогом, письменником, поетом, драматургом та першим класиком нової української літератури Іваном Петровичем Котляревським (29.08. (09.09.) 1769, Полтава, Україна під окупацією Російської імперії – 29.09. (10.11.) 1838, Полтава, Україна під окупацією Російської імперії) до 180-х роковин з дня його упокоєння.

У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущених з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його безсмертній душі вічного спокою та життя у піднебессі.

Прес-служба КЄ УАПЦ

Біографічна довідка:

Іван Петрович Котляревський (29.08. (09.09.) 1769, Полтава, Україна під окупацією Російської імперії – 29.09. (10.11.) 1838, Полтава, Україна під окупацією Російської імперії) – видатний український письменник, поет, драматург, перший класик нової української літератури та громадський діяч.

Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було «пожалувано» дворянське звання. З 1780 року Іван Котляревський почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно і наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: піїтику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. З інтересом знайомиться з античною літературою, перекладає Горація, Овідія, Вергілія. Відкриває для себе творчість Ломоносова, Кантемира, Сумарокова.

У 1789 році, після смерті батька, двадцятирічним юнаком він на останньому році навчання залишає семінарію і починає служити чиновником у полтавських канцеляріях, а згодом вчителює у поміщицьких родинах. Під час вчителювання, з 1794 року, розпочинається творча робота письменника над славнозвісною «Енеїдою».

Протягом 1794—1796 рр. Іван Петрович Котляревський працює над першими трьома частинами поеми. З 1796 по 1808 рр. Іван Котляревський перебуває на військовій службі. Військову службу проходить у складі Сіверського полку, сформованого на базі українського козацького полку, брав участь у російсько-турецькій війні, особливо відзначившись у баталіях під Бендерами та Ізмаїлом. За відвагу й хоробрість Івана Котляревського було відзначено кількома нагородами. Навіть у нелегких бойових буднях Іван Петрович продовжує працювати над «Енеїдою», яку видав у 1798 році в Петербурзі.

У 1808 році в чині капітана Іван Петрович Котляревський виходить у відставку і пробує влаштуватися на цивільну службу в північній столиці Російської імперії – Санкт-Петербурзі. У 1809 році з'являється друком його знаменита поема у чотирьох частинах «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И.Котляревским». На титулі містилося авторське зауваження: «Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий».

З 1810 року і до кінця свого життя Іван Петрович Котляревський живе в Полтаві, працюючи наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян — навчально-виховного закладу, в якому навчання відбувалося за програмою гімназії. З 1827 року — попечитель «богоугодних закладів» Полтави. На цьому відповідальному поприщі Іван Петрович Котляревський зарекомендував себе як талановитий педагог і організатор освітнього процесу. Увесь цей час письменник не пориває з творчою діяльністю, захоплюється театральною справою. У 1818 році його призначають директором Полтавського театру.

З метою збагачення репертуару він створює драму «Наталка Полтавка» і водевіль «Москаль-чарівник», які з успіхом було поставлено у 1819 році. Так, на полтавській сцені, з початків нової української драматургії зароджувався національний професійний театр. Стараннями Івана Котляревського було випущено з кріпацтва Михайла Семеновича Щепкіна, який згодом успішно виступав у п'єсах свого покровителя. У 1821 році поет закінчує писати останню частину поеми «Енеїда», але побачити повне видання йому не судилося. Воно з'явилося на світ у 1842 році, уже після смерті автора.

У 1835 році за станом здоров'я Іван Петрович Котляревський виходить у відставку, але не пориває з культурним життям та громадським життям. Помер Іван Петрович Котляревський 10 листопада 1838 року в Полтаві, де і похований.

Творчість Івана Котляревського ознаменувала початок нової ери української літератури. Із порівняно невеликого за обсягом творчого доробку письменника починається черговий етап потужного руху українського національного відродження. Поема «Енеїда», над якою Іван Котляревський працював майже три десятиліття, стала епохальним за своєю громадською і художньою значущістю явищем у духовному житті українського народу, визначила змістовий напрям і форму нашому письменництву.

Життя і творчість Івана Петровича Котляревського припали на час, коли, здавалося, самі підмурки української національної ідеї відбували одне з найсерйозніших випробувань на право свого існування взагалі. Невблаганна московська самодержавницька дійсність розбивала на друзки сподівання українського народу на національне відродження, незалежність та державність. Могутній і тотальний московський імперський тиск мав остаточно привести до знищення навіть можливих проявів українського національного духу.

Та український дух, в особистості незламного духу українця Івана Котляревського,  в черговий раз переміг своїх московських гнобителів...

Професор, єпископ Віктор (Бедь)

hhgКаУ реклама 16

Публікації

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

17 липня 2017|Super User - avatar Super User|Hits:760

Інтерв'ю від 03 липня 2014 року, за два дні до упокоєння Блаженнійшого Володимира (Сабодана), Митрополита Київ...

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

31 березня 2015|Super User - avatar Super User|Hits:5811

30 березня 2015 року виповнилось 150 років з дня смерті великого будителя карпатоукраїнців (карпаторуських, ру...

Роздуми: до якої церкви повинні належати українці в Україні…

Роздуми: до якої церкви повинні належати українці в Україні…

25 березня 2015|Super User - avatar Super User|Hits:5769

Завдячуючи чужинським політичним та церковним центрам, Україна і українці умисно були втягнуті у вікове церков...

Ідеї Шевченка про Бога і націю

Ідеї Шевченка про Бога і націю

28 лютого 2013|Super User - avatar Super User|Hits:5919

Майже тридцять п'ять років панування Москви на Україні виховали багато духовних яничар і між наддніпрянцями, і...