У с. Луг Рахівського району відкрито меморіальну дошку на честь українського патріота Петра Петровича Тракслера

Т 217 серпня 2019 року в с. Луг Рахівського району Закарпатської області, на будівлі сільської ради, урочисто було відкрито меморіальну дошку на честь українського патріота, борця за національну і державну незалежність України, політично репресованого Московським комуністично-радянським окупаційним режимом Союзу РСР, учасника українських національно-визвольних змагань на Закарпатті кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття Петра Петровича Тракслера (15 березня 1929 – 16 грудня 2017).

19-ти річного студента Львівського поліграфічного Інституту Петра Тракслера Московський комуністично-радянський окупаційний режим СРСР звинуватив у тому, що він був членом Організації українських націоналістів ще у середній школі Великого Бичкова на Рахівщині, залучав до неї інших учнів та зберігав так звану українську націоналістичну літературу. Йому та колишнім випускникам школи в 1948 році С. Васкові, І. Коршинському, І. Андришину присудили 10 років виправних таборів особливого режиму, а Йосипа Ягнюка було засуджено на 25 років. Відбував ув’язнення Петро Тракслер в одному з ГУЛАГівських таборів «Речлаг» на Воркуті. Працюючи в шахтах він долучається до створення в таборі спротиву комуно-московському режиму, бере участь у підготовці до страйку. Організація була частково викрита, а окремі учасники засуджені до розстрілу з пізнішою заміною на 25 років ув’язнення. Про діяльність цієї організації писав у своїх спогадах В. Караташ «Обережно гранати» та Петро Тракслер «Прометеї Заполяр’я».

Після неодноразових звернень про незаконне засудження Петро був реабілітований у 1956 році. Відбувши восьмирічний термін покарання він повертається в рідне село Луг на Рахівщині. Майор КДБ в Рахові заявив, що ми змушені тебе прописати, але май на увазі, що ти будеш під посиленим міліцейським наглядом. Колишньому політв’язневі було не можливо на той час влаштуватися на роботу, тому Петро змушений повернутися назад у шахту, вже як вільний поселенець Воркути. Він одружується з Клавдією – внучкою останнього козацького отамана Калузьської станиці на Кубані Григорія Ніколенко. Закінчує заочно Ленінградський гірничий інститут, а згодом у них народилися двоє синів Володимир та Петро.

Пропрацювавши 29 років на шахті Петро Тракслер з дружиною в 1985 році повернувся до батьківської хати в село Луг на Рахівщині. Сини з сім’ями залишилися працювати на шахті, щоб пізніше приїхати до батьків на Закарпаття. Та лиха доля розпорядилася по своєму. У 1997 році на шахті гине молодший син Петро, залишивши сиротами дітей Петрика та Світланку. Через три роки не стало і Володимира, який загинув під час пожежі разом з дружиною та восьмирічним сином. Ставити на ноги онуків довелось Петру з Клавдією.

В кінці 80-х рр. минулого століття Петро Тракслер долучається до громадської роботи в рідному селі та області: бере участь у створенні Закарпатського крайового товариства політв’язнів та репресованих, районного товариства «Просвіта», Закарпатської крайової організації Народного Руху України за перебудову. Петро ініціює встановлення пам’ятних хрестів на місці розстрілу НКВДистами земляків, які боролися за волю України.

У 2004 році вже у поважному віці він зі своїми однодумцями вирушає до Києва, щоб підтримати Помаранчеву революцію, де на Майдані Незалежності розгортають жовто-блакитний стяг України з написом село Луг.

Петро Тракслер був нагороджений орденом «Шахтарська слава ІІІ ст.», медалями «За освоєння Печерськовугільного басейну» за сумлінну працю в шахті.

За особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України Президентським указом Петра Тракслера нагороджено орденом «За заслуги ІІІст.» та іншими відзнаками.

16 грудня 2017 року Петро Петрович Тракслер відійшов у вічність.

Петро Тракслер похоронений у рідному селі Луг біля своїх синів та дружини.

Під час відкриття меморіальної дошки, встановлення якої було ініційовано та профінансовано Закарпатською обласною організацією Товариства політв’язнів і репресованих (голова Іван Коршинський) та Закарпатським крайовим товариством «Просвіта» (голова Павло Федака) до присутніх звернулися: сільський голова Іван Бундюк, від товариства політв’язнів і репресованих – Микола Вовк та Іван Мирон, від крайового товариства «Просвіта» – почесний голова Павло Федака.

Участь у відкритті меморіальної дошки прийняли представники української громадськості та односельчани.

Прес-служба Закарпатського обласного товариства
борців за незалежність України в ХХ столітті.

dist osv UPD3

  kau adv 2020

uzgek adv 2020

Періодика pq main

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Творець першої у світі конституції — гетьман Пилип Орлик

Творець першої у світі конституції — гетьман Пилип Орлик

25 травня 2020

Історія народження першої в світі держави з демократичною формою правління і її конституції почалася на Запоро...

Смерть великого князя Ольгерда

Смерть великого князя Ольгерда

25 травня 2020

24 травня 1377 року у віці близько 80 років, імовірно, у Вільно, помер великий князь литовський Ольгерд Г...

Бібліотекар спалив 500 тис. стародруків і рукописів

Бібліотекар спалив 500 тис. стародруків і рукописів

25 травня 2020

24 травня 1964 року співробітник Київської публічної бібліотеки Академії наук УРСР Віктор Погружальс...

Східна Слобожанщина – землі анексовані московськими більшовиками

Східна Слобожанщина – землі анексовані московськими більшовиками

25 травня 2020

Східна Слобожанщина – яскравий приклад того, як окуповані Москвою українські землі протягом кількох десятиліть...

12 фактів про українську вишиванку, яких ви не знали

12 фактів про українську вишиванку, яких ви не знали

21 травня 2020

Цікаві факти про вишиванку: чому український національний одяг полюбився цілому світу.

ОУН, УПА та Антибільшовицький блок народів: українські націоналісти співпрацювали з різними народами

ОУН, УПА та Антибільшовицький блок народів: українські націоналісти співпрацювали з різними народами

18 травня 2020

100 років із дня народження Слави Стецько (1920 –2003) пройшли в Україні майже непомітно. І це не дивує, ...

Дослідники кажуть про мільйони жертв комуністичних репресій в Україні від 1919 по 1991 рік

Дослідники кажуть про мільйони жертв комуністичних репресій в Україні від 1919 по 1991 рік

18 травня 2020

Комуністи прийшли до влади внаслідок насильницьких дій і утримували владу за допомогою тотальни...

Опубліковано документи КДБ про терор 1937-38 років в Україні

Опубліковано документи КДБ про терор 1937-38 років в Україні

18 травня 2020

Жертвами терору 1937-38 років у СРСР стали понад 260 тисяч українців. Сьогодні документи з архівів КДБ про мас...

Ціна великодержавності – негативні наслідки царювання Єкатерини ІІ

Ціна великодержавності – негативні наслідки царювання Єкатерини ІІ

17 травня 2020

Ціна великодержавності – негативні наслідки царювання Єкатерини ІІ.

Структура і етапи гібридної війни: деморалізація, дестабілізація, захоплення влади, зачистка – розповідає Юрій Бєзмєнов

Структура і етапи гібридної війни: деморалізація, дестабілізація, захоплення влади, зачистка – розповідає Юрій Бєзмєнов

16 травня 2020

ЕД ГРІФФІН: Добре, ви вже говорили про «ідеологічну підривну діяльність» – я боюся, що деякі американці не роз...

Отаман Тарас Бульба-Боровець: pro et contra

Отаман Тарас Бульба-Боровець: pro et contra

15 травня 2020

Отаман у Бистричах віддав наказ пограбувати молочарню в Людвиполі. Вночі озброєна група під керівництвом Боров...

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

15 травня 2020

Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихают...