bannerkau13

Перший Всеукраїнський військовий з'їзд

87655437521 травня 1917 року в Києві завершив роботу Перший Всеукраїнський військовий з'їзд, який «зажадав, аби Центральна Рада негайно вжила рішучих заходів до здійснення даних їй Національним конгресом доручень».

У з'їзді взяли участь близько 900 делегатів від українців армії та флоту Росії, які проголосили потребу «негайної націоналізації армії на національно-територіальному принципі» та ухвалили низку інших рішень, що дали поштовх розгортанню Української революції.

Перша cвітова війна, задля ведення якої сотні тисяч українців було мобілізовано до армії Російської імперії, сприяла усвідомленню ними своєї національної окремішності. З перших днів Російської революції військові-українці почали висувати національні вимоги, тобто були серед ініціаторів Української революції. Ще у березні 1917 року в Києві було проведене Українське військове віче, на якому, зокрема, було ухвалене рішення «незалежно від існуючої Регулярної Армії закласти з вільних людей […] «Охочекомонний полк» зо всіх родів зброї імени Гетьмана Богдана Хмільницького», та створено Український військовий організаційний комітет на чолі із полковником Глинським (серед членів комітету — поручик Микола Міхновский), який ставив за мету формування українських військових частин.
29 березня на зборах представників Київського гарнізону було створено Український військовий клуб імені Павла Полуботка на чолі з Миколою Міхновським. В ухваленому двома днями по тому статуті клубу зазначалося, що він «має на меті згуртування і стоваришування в одній сім'ї усіх вояків, лікарів і військових урядовців української народности під прапором: Федеральної Росії — Автономної України».
Подібного роду збори представників українців в армії та флоті масово відбувалися і в інших місцях. Делегати від військових, які були налаштовані як правило радикальніше за інших, відіграли важливу роль у проведенні Всеукраїнського національного конгресу. Однак між вказаними організаціями військових та провідними діячами Центральної Ради виникло непорозуміння як щодо створення українського полку ім. Хмельницького, так і щодо створення українських військових частин взагалі. 1 травняпри обговоренні питання про українське військо на засіданні Комітету (у майбутньому — Мала Рада) Центральної Ради Федір Крижановський визнав: «Між нами та військовими пробігла чорна кішка». Питання формально владнали, але певна напруга залишалася.
6 травня сесія Центральної Ради прийняла «пропозицію військового клубу скликати на 5 травня з'їзд військових[-]українців представників тилових, фронтових і флотських частей, управлінь та військових українських організацій». Йшлося про рішення зборів делегатів, «уповноважених від військових частей», які 27 квітня в «присутности членів Организаційного Українського Військового Комітету» ухвалили рішення скликати Український військовий з'їзд. Тоді ж було ухвалено рішення, що оголосити про такий з'їзд мала Центральна Рада, а займатися скликанням — Український військовий організаційний комітет. Делегати мали обиратися за таким принципом: «1. З Українців кожної окремої части — по одному представникові. 2. Крім того, з українців кожних чотирьох частин — по 1 офицеру (чи лікарю, чиновнику), а там, де тільки одна частина — по 2 представники, з котрих один повинен бути салдат, а другий офицер (чи лікарь, чиновник). 3. Військові українські организації — по 1-2 представники».
З'їзд розпочав свою роботу 18 травня у приміщенні Педагогічного музею в Києві і її завершив 21 травня 1917 року. Попри те, що в згаданому рішенні про його скликання йшлося переважно про питання пов'язані з військовою сферою, насправді ще перед відкриттям з'їзду стало зрозуміло, що буде ухвалено чимало політичних рішень. І одним із ключових питань був їхній майбутній характер — чи ці рішення будуть ухвалені в радикальному дусі Міхновського і його прихильників, які і виступили ініціаторами з'їзду, чи гору візьме поміркована позиція керівників Центральної Ради.Кількома роками пізніше Михайло Грушевський, який у 1917 був головою Центральної Ради, так описував події: «Настав військовий з'їзд (5-8 травня), що мав рішити про дальше пересування військової справи: чи вестиме її Ц. рада — її соціалістичні і демократичні круги, чи наші фашисти, Михновський і К. […] Коли стало питання, хто відкриватиме з'їзд і проводитиме вибір президії, я заявив рішуче, що з'їзд скликала Ц. рада, і я як її голова відкрию його. Михновський перечив і доказував, що ся честь належить йому як представникові київської військової організації. Змагання вийшло в сам момент, коли з'їзд відкривався, у великій залі педагогічного музею, — і мушу признатись: я рішив його тим, що просто злегка відпихнув Михновського фізичним рухом і відкрив збори. Признаюся, для мене се зісталось доказом слабкості Михновського як діяча, що він, бувши порівняно зі мною і фізично сильнішим, і досвідченим демагогом, одначе, спасував перед рішучим рухом в такий важливий для нього момент і випустив з рук повід».
Таке «усунення» Міхновського неабияк сприяло обранню як до президії з'їзду, так і до утвореного на ньому нового керівного органу військовиків — Українського генерального військового комітету (УГВК) більшості представників «поміркованого» крила. Очолив новий орган один з лідерів українських соціал-демократів Симон Петлюра.
Всього у з'їзді взяли участь близько 900 делегатів, які, як зауважувалося у тогочасній пресі, представляли 900 тис українських військових російської армії (нині поширенішою є цифра у 1,5 млн).
Окрім згаданого обрання УГВК з'їзд затвердив й низку інших важливих рішень. Серед них резолюція «Про автономію України», у якій, зокрема, відзначалася вимога до «Тимчасового Правительства та Ради Салдатських і Робітничих Депутатів негайного оголошення особливим актом принціпу національно-теріторіальної автономії України, як найкращого забезпечення всіх національно-політичних прав Українського Народу і всього краю. Першим кроком до реального здійснення сього акту З'їзд вважає необхідним негайне призначення при Тимчасовому Урядові міністра по справах України». З'їзд також підтвердив роль УЦР як головного українського органу, що має вирішувати усі українські справи, наполягав на потребі «негайної націоналізації армії на національно-територіальному принципі» та законному затвердженні сформованого у Києві полка ім. Богдана Хмельницького.
Серед загальних питань важливе місце мало також земельне та про освіту. У резолюції щодо першого проголошувалося, що «право власности на землю та підземні богатства в автономній Україні повинно належати виключно народові, умови ж розподілення цієї землі між працюючим на ній людом виробить і визначить Український Сойм, на підставах справедливості та рівності всіх людей, що живуть на території України». Щодо другого — наголошувалося, що «навчання по школах України» має бути переведено на українську мову і відбуватися навчання має за державний кошт.
Ці та інші рішення як військового, так і невійськового характеру засвідчували його виразно політичний характер. Характеризуючи кілька років потому цей з'їзд, відомий діяч УЦР Павло Христюк зауважував: «Перший Український військовий з'їзд, що зажадав, аби Центральна рада негайно вжила рішучих заходів до здійснення даних їй Національним конгресом доручень і обрав в допомогу майбутній делегації Центральної ради до Петрограда свою спеціальну військову делегацію, поклав край ваганням і нерішучості Центральної ради».
Вже 22 травня 1917 року Загальні Збори УЦР вирішили надіслати делегацію до Петрограду із вимогами негайно визнати принцип територіальної автономії України та з конкретними пропозиціями щодо визначення її меж. Свою «рішучість» українська делегація пояснювала як ворожістю до УЦР основних російських політичних сил, так і «ростучим недовір'ям недовір'я української демократії до російського громадянства», одним із найяскравіших прикладів якого і став Перший Всеукраїнський військовий з'їзд. Другий (червень) та Третій (листопад) Всеукраїнські військові з'їзди посилили цю тенденцію і стали одними із основних локомотивів української революції.
 
Джерело:www.jnsm.com.ua

175212112020

155201112020
dist osv UPD3
  kau adv 2020

uzgek adv 2020

Періодика pq main

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

17 листопада 2020

17 листопада 1919 року в Одесі делегація Української Галицької Армії уклала договір з представниками Добр...

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

17 листопада 2020

21 листопада 1921 року 359 полонених, у тому числі й поранених, вивели за село, зачитали постанову “п’ятірки” ...

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

365 днів. Наша історія. 17 листопада. Як українці почали годувати чужу армію, а гетьман з Полтавщини назвався холопом московського царя

17 листопада 2020

17 листопада між гетьманом Іваном Брюховецьким, який народився на Полтавщині, і послами царя Московії були під...

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

Українська Вільна Академія Наук – історія виникнення головного наукового осередку емігрантів

16 листопада 2020

У XX столітті українці, гнані з рідних земель і змушені оселятися за кордоном, створили чимало наукових інстит...

Арешт В'ячеслава Чорновола

Арешт В'ячеслава Чорновола

16 листопада 2020

15 листопада 1967 року у Львові був арештований журналіст і правозахисник В'ячеслав Чорновіл. Звинувачени...

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання

16 листопада 2020

У середині листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський несподівано для багатьох проголосив федерацію з Рос...

Повстання та громадське самоврядування в селі Турбаї

Повстання та громадське самоврядування в селі Турбаї

16 листопада 2020

Яскравим взірцем здатності української нації до самоорганізації було повстання в Турбаях. Нащадки козаків прог...

Академія, яку заснував Скоропадський

Академія, яку заснував Скоропадський

16 листопада 2020

У жовтні 1941 року в зайнятому німцями Києві здійснюється спроба відновити діяльність Української Академії нау...

День в історії - народився історик Дмитро Антонович

День в історії - народився історик Дмитро Антонович

16 листопада 2020

Син відомого українського історика Володимира Антоновича.

Західно-Українська Народна Республіка

Західно-Українська Народна Республіка

16 листопада 2020

13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові затвердила «Тимчасовий основний закон про дер...

Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні

Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні

15 листопада 2020

Відомий вислів французького філософа Ернеста Ренана: «Нація – це щоденний плебісцит». А ще цей мислитель писав...

«Думка – думкою. Меч – мечем»: Легія Українських Націоналістів

«Думка – думкою. Меч – мечем»: Легія Українських Націоналістів

13 листопада 2020

12 листопада року виповнилося 90 років з дня заснування Легії Українських Націоналістів, організації, що с...