банер на кау2

165 років тому, 2 травня 1848 року було утворене перше політичне представництво галицьких русинів – Головна Руська Рада.

234567654323Найактивнішою і провідною верствою серед русинів було греко-католицьке духовенство. Фактичним керівником Галицької митрополії, за відсутності М.Левицького, був Григорій Яхимович (1792–1863), призначений у 1841 року єпископом-помічником Львівського митрополита.

У 1848 році він став Перемиським єпископом, а з 1860 року – Львівським митрополитом. Під час революційної весни 1848 року з ініціативи Г.Яхимовича 19 квітня була складена окрема петиція до цісаря – “Адрес русинів”, до якої було включено прохання запровадити в усіх навчальних закладах Східної Галичини навчання “въ рускимъ язиці народномъ”. В тексті, який уклав крилошанин Михайло Куземський, йшлося також про руську мову в державних установах та судах.

А 2 травня 1848 р. за сприяння тодішнього губернатора Галичини і Володимирії графа Франца Зерафа Штадіона фон Вартгаузена і Таннгаузена в консисторії собору Св. Юра відбулись установчі збори Головної Руської Ради. Митрополит Михайло Левицький перебував тоді у своїй заміській резиденції в Унівському монастирі, тож зборами керував єпископ-помічник Григорій Яхимович. Його обрали головою Головної Руської Ради, хоча безпосереднім провідником Головної Руської Ради став його заступник, крилошанин Михайло Куземський. Другим заступником обрано юриста Івана Борискевича.

Поляки дорікали губернаторові, що він «винайшов русинів» і розбив «єдність польської нації» в Ґаліції. Щоправда ще краківський професор історії Юзеф Шуйський спростував це твердження: «Ця думка видається мені ґрунтовно фальшивою і згубною. Її фальшивість починається від першого постулату, ніби руський рух був лише продуктом 1848 р. Як говорить прислів’я, з порожнього і мудрий Соломон не наллє. Чого не міг Соломон, не міг і Стадіон; не міг він створити Русинів з нічого. Були в Галичині стихійні рухи, які пробудилися, незалежно на чий заклик» [1].

Основними принципами діяльності Головної Руської Ради стали: вірність цісареві Фердинандові І, “конституційному царю Галичини й Володимирії”, та його нащадкам; укріплення та розвиток “нашої руської народності”.

У відозві Головної Руської Ради від 10 травня 1848 року говорилось: “ми русини галицькі належимо до великого руського народу, котрий говорить однією мовою та складає 15 мільйонів, з яких 3,5 (півтретя) мільйона замешкує Галицьку землю”. Однак у своєму статуті Головна Руська Рада записала, що її членом може стати кожний “чесний русин грецького обряду, що признається до руської народності”, але народжений в Галичині. Таким чином обмежувалась проголошена ідея соборності.

У протоколі 7-го засідання Головної Руської Ради, яке відбувалося 15 травня 1848 року у Львівській греко-католицькій семінарії, зазначалося, що «знамя земли рускои тутейшои есть левъ, цвѣтû руски жовтûй й синій». Однак вже 2 червня член Ради, міщанин Андрій Макальондра повідомляв, що ці національні символи сприймалися вороже, і його «за кокарду руску й за Льва нашого по мѣстѣ напастували» [2; с. 27, 30],

На Великдень прапор «руської барви», поряд з польським та цісарським, був вивішений на ратушевій вежі. Та вже на засіданні Ради 7 липня 1848 року «слухалося справозданіє о том, аби хоругва польська й руська з вежи ратушовой були зняті». Пізніше деякий час «штандари руські» вивішувалися на ратушевій вежі під час різних святкувань, наприклад з нагоди першої річниці відміни панщини, яка урочисто відзначалася 15 травня 1849 року у Львові та й в усіх містах та селах Східної Галичини.

Саме створення цієї першої політичної репрезентації галицьких русинів, а не спорудження барикад у львівському Середмісті 1-2 листопада 1848 року, стало головним чином “Весни народів” у Львові. Головна Руська Рада заснувала першу українську газету “Зоря Галицька”, скликала Собор руських вчених, брала активну участь у виборах до парламенту, створила фракцію галицьких та буковинських русинів під час сесій австрійської Державної Ради у Відні, а потім в Кромержижі у 1848–1849 рр. Але не вдалось реалізувати головного постулату галицьких русинів – створення окремого коронного краю на території Східної Галичини з приєднанням Буковини й Угорської Русі (Закарпаття).

Проект поділу Ґаліції на Східну і Західну з центрами у Львові та Кракові з метою кращого управління цим обширним краєм розглядав австрійський уряд ще 1847 року. У 1848-му ця справа перетворилася з адміністративної на політичну, бо йшлося про поділ за національними і конфесійними ознаками. Однак поляки різко протестували проти таких проектів.

Врешті-решт тодішній керівник австрійського уряду Александр Бах запропонував у 1849–1850 рр. компромісний варіант поділу Королівства Галичини і Володимирії на три урядові округи з центрами у Кракові, Львові та Станиславові з окремими представницькими органами – Соймовими куріями. Цісар Франц Йосиф І затвердив цей проект і він став поступово впроваджуватися у життя. Як писав політик і публіцист Михайло Лозинський: «Польська часть Галичини була відділена від української, а українська часть діставала в соймових куріях Львівській і Станиславівській автономічні органи, при яких помочи український нарід міг стати господарем правно-державного життя на своїй землі».

Але цісар ліквідував 31 грудня 1851 р. усі конституційні установи в імперії, зокрема й урядові округи в Ґаліції.

Деяких успіхів добилася Головна Руська Рада в освітніх справах. Віденське міністерство освіти у 1849 р. пообіцяло запровадження викладання «руською мовою» в гімназіях Галичини (Східної Ґаліції), якщо вона буде для того «достатньо вдосконаленою» (будуть підготовлені вчителі, розвинена термінологія та видані підручники). Поки що ж руська мова запроваджувалася як окремий обов’язковий предмет, а викладання мало здійснюватися німецькою. Створювалася теж кафедра руської мови та літератури у Львівському університеті, яка повинна була займатися насамперед «розвитком руського народного наріччя на писемну мову».

Ще на засіданні Головної Руської Ради 8 вересня 1848 р. парох с. Рудно о. Трещаковський запропонував внести до магістрату прохання, щоб назви вулиць у Львові писали теж руською мовою. Подібну вимогу висунув на засіданні Ради 17 листопада 1848 р. професор академічної гімназії, парох церкви Свв. Петра і Павла о. Іван Жуковський: щоб «маґістрат Львівський свої повідомлення оголошував руською мовою, і щоби по руськи були написи вулиць і площ львівських» [2; с. 84].

Головна Руська Рада була розпущена у 1851 р. Революційний зрив 1848 року протягом наступних десятиріч поступово згасав. “Політичний провід руського народа спочивав тоді головно в руках визначнійших представників митрополичої капітули львівської (звідки пішла політичними кругами уживана назва “святоюрців”), які вважали себе “староруською партією” в суперечності до молодежи (“русини-народовці”), що гуртувались коло “Вечерниць” і “Мети” побіч кількох визначних старших народолюбців в 1848-их рр. (як Стефан Качала, Осип Заячківський, Теофан Глинський) і трудились лише на просвітній і письменський ниві”, – писав у своїх спогадах Олександр Барвінський [3].

Лише 1870 року була утворена нова громадсько-політична організація «Руська Рада», яку незабаром опанували москвофіли, орієнтовані на Росію. Народовці утворили 24 жовтня 1885 року власну політичну організацію – Народну Раду, яка стояла на позиціях єдності галицьких русинів та наддніпрянських українців та окремішності українського народу від поляків і росіян.

 

Джерело:zbruc.eu

dist osv UPD3

  kau adv 2020

uzgek adv 2020

Періодика pq main

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Король Михайло Корибут-Вишневецький та його хрест забуття

Король Михайло Корибут-Вишневецький та його хрест забуття

31 липня 2020

Більшість вітчизняних істориків не визнають цього монарха як такого, що має відношення до української історії....

Нова концепція судової реформи: зменшення кількості судів з 764 до 200

Нова концепція судової реформи: зменшення кількості судів з 764 до 200

28 липня 2020

Експерти Офісу простих рішень та результатів та Глава ОПРР Михайло Саакашвілі пропонують нову концепцію судово...

Україну поділять на "зони" з 1 вересня: у Раді розповіли, яким буде навчальний процес

Україну поділять на "зони" з 1 вересня: у Раді розповіли, яким буде навчальний процес

16 липня 2020

З початком навчального року, 1 вересня, Україну умовно розділять на зони: "зелену", "жовту", "помаранчеву" і "...

Роман Шухевич: головнокомандувач УПА

Роман Шухевич: головнокомандувач УПА

30 червня 2020

Шухевич Роман Йосипович (народився 30 червня 1907 року у Львові, убитий НКВС 5 березня 1950 в с. Білогорш...

«Акт проголошення Української Держави»

«Акт проголошення Української Держави»

30 червня 2020

30 червня 1941 року в окупованому німцями Львові на зборах, скликаних членами ОУН(б), проголошено створен...

Уряд встановив штрафи за відсутність масок та проведення масових релігійних заходів

Уряд встановив штрафи за відсутність масок та проведення масових релігійних заходів

28 червня 2020

Уряд посилить контроль за дотриманням карантинних обмежень. Про це 25 червня 2020 року,  відкри...

Коліївщина: міти і факти

Коліївщина: міти і факти

27 червня 2020

250 років тому, у весняні дні 1768 року, розпочалося останнє в історії України велике козацьке повстання, що...

Як “бандерівці” розвалили сталінський ГУЛАГ

Як “бандерівці” розвалили сталінський ГУЛАГ

27 червня 2020

67 років тому політв’язні, 70% з яких були українцями, почали перше у сталінських концтаборах повстання.

Мережа Facebook визнала, що #KyivNotKiev – Кулеба

Мережа Facebook визнала, що #KyivNotKiev – Кулеба

27 червня 2020

Соціальна мережа Facebook офіційно перейшла до використання англійською мовою транслітерації назви української...

«НКВДисти у 1941 р. розстрілювали беззбройних політв'язнів» - до річниці трагедії

«НКВДисти у 1941 р. розстрілювали беззбройних політв'язнів» - до річниці трагедії

22 червня 2020

22-23 червня 1941 року розпочалися масові розстріли політичних в’язнів спочатку в західноукраїнських тюрмах НК...

«Брехня, маніпуляція та замовчування» – перші реакції з України, Польщі та Чехії на статтю Путіна про Другу світову війну

«Брехня, маніпуляція та замовчування» – перші реакції з України, Польщі та Чехії на статтю Путіна про Другу світову війну

21 червня 2020

Напередодні параду в Москві, який у зв’язку з коронавірусом було перенесено з 9 травня на 24 червня, президент...

Заборонені весілля, закриті садочки та ресторани: на Закарпатті посилюють карантин

Заборонені весілля, закриті садочки та ресторани: на Закарпатті посилюють карантин

19 червня 2020

Відповідне рішення прийняла обласна регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайни...