Panel1

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit. Aenean commodo ligula eget dolor. Aenean massa. Cum sociis natoque penatibus et magnis dis parturient montes, nascetur ridiculus mus. Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem. Nulla consequat massa quis enim. Donec pede justo, fringilla vel, aliquet nec

Panel2

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit. Aenean commodo ligula eget dolor. Aenean massa. Cum sociis natoque penatibus et magnis dis parturient montes, nascetur ridiculus mus. Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem. Nulla consequat massa quis enim. Donec pede justo, fringilla vel, aliquet nec

Top Panel
ТОП новини

Різдвяне послання Преосвященнійшого Віктора (Бедь), єпископа Мукачівського і Карпатського, керуючого Карпатською єпархією Православної Церкви України

 DSC1632Возлюблені у Господі брати і сестри, любі закарпатці!
Христос Рождається! Славімо Його!
«… наслідуйте Бога, як улюблені діти, і живіть у любові…» 
(Еф. 5:1-2).

Різдвяне послання Всесвятішого Вселенського Патріарха Варфоломія І

bartholomewСвященні і боголюбиві браття, улюблені чада в Господі!

Єпископ Віктор (Бедь): 15 грудня 2018 року завершено історичний процес 100-річної боротьби українців за визнання та утвердження Автокефалії своєї древньої Помісної Української Православної Церкви

15 грудня 2018 року в храмі святої Софії в м. Києві у відповідності до рішення Священного Синоду Церкви-Матері, Константинопольської патріархії та з благословення Всесвятішого Варфоломія І (Архонтоніса), Архієпископа Константинополя, Вселенського Патріарха відбувся історичний об’єднавчий Всеукраїнський Помісний Православний Собор. Рішенням Собору було проголошено утвердження єдиної канонічної Помісної Автокефальної Православної Церкви України. Від Карпатської єпархії участь у даному Соборі з правом вирішального голосу взяли Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий єпархією, протоієрей Сергій Урста, канцлер Консисторії єпархії та читець Василь Біксей, церковник кафедрального храму апостола українського Андрія Первозваного в м. Ужгороді. З цієї важливої історичної події в житті українського народу, Держави України та Української Церкви наш кореспондент взяв передріздвяне інтерв’ю у Преосвященнішого владики Віктора.

Кор.: Ваше Преосвященство, владико Вікторе, які саме рішення було ухвалено на об’єднавчому Всеукраїнському Помісному Православному Соборі, який відбувся в храмі святої Софії в м. Києві 15 грудня 2018 року та яке їх значення для Української Церкви ?

Єпископ Віктор: Найголовніше рішення, яке ухвалив об’єднавчий Всеукраїнський Помісний Православний Собор 15 грудня 2018 року – це проголошення канонічної єдиної Помісної Автокефальної Православної Церкви України. Цим рішенням, з дотримання усіх вимог та положень канонічного права, та згідно рішень Священного Синоду Матері-Церкви, Константинопольського патріархату і згідно благословення Всесвятішого Варфоломія І (Архонтоніса), Вселенського Патріарха було завершено 101-річний історичний і тернистий шлях українців у боротьбі за відновлення, об’єднання та утвердження своєї древньої Помісної Автокефальної Української Церкви. Це рішення за проявом є епохальним і доленосним. За своїм значення утвердження Автокефалії Української Православної Церкви у канонічний спосіб можна по праву прирівняти до історичного і епохального Акту відновлення державної незалежності України, який був ухвалений Верховною Радою України 24 серпня 1991 року.

Кор.: Підводячи підсумки Собору, Ви постійно звертаєте увагу на його канонічність. Яка причина цього ?

Єпископ Віктор: Те, що об'єднавчий Всеукраїнський Помісний Православний Собор в м. Києві відбувся з суворим дотриманням усіх церковних канонів є надзвичайно важливим, адже з 15 грудня 2018 року Українська Православна Церква проголосила не тільки своє об’єднання та Автокефалію (незалежність), але, завдячуючи саме дотриманню канонічного права, стала однією із рівноправних і визнаних Помісних Автокефальних Православних Церков у світі та включена до їх офіційного диптиху. Від тепер українські православні вірні, духовенство та єпископат визнаються на рівних правах в єдиній сім’ї Помісних Автокефальних Православних Церков світу.

Окрім того, на Соборі було прийнято базовий Статут Православної Церкви України, без якого не можна було би провести державну реєстрацію нашої Церкви та з дотриманням визначеного Вселенським Патріархом регламентом було обрано Предстоятеля Помісної Автокефальної Православної Церкви України, яким став Блаженніший Епіфаній (Думенко), Митрополит Київський і всієї України. Саме новообраному Предстоятелю Православної Церкви України 06 січня 2019 року в м. Стамбулі під час святкового богослужіння Всесвятіший Варфоломій І (Архонтоніс), Архієпископ Константинополя, Вселенський Патріарх урочисто вручить заключний і головний документ визнання Автокефалії Помісної Української Православної Церкви Томос (грамоту).

Кор.: Більшість українських православних сподівались, що в Україні буде проголошено Київський патріархат, як це уже було в нашій історії під час Всеукраїнського Помісного Православного Собору 05 – 06 червня 1990 року, коли було втретє в ХХ столітті відновлено діяльність Української Автокефальної Православної Церкви в Україні та відповідно обрано Всесвятішого Мстислава (Скрипника) Патріархом Київським і всієї України. Чому наразі маємо тільки очільника Церкви у духовному сані митрополита?

Єпископ Віктор: Церковне будівництво в Україні має свою давню історію, зокрема і ту, яка безпосередньо пов’язана із Константинопольською Церквою. Зокрема, Українська (Руська) Церква з центром митрополії в м. Києві та в духовній єдності із Вселенським патріархатом була заснована в далекому 862 році за правління блаженного Оскольда, Великого князя Київського з династії Кия та з благословення святителя Фотія, Патріарха Константинопольського. Тоді і було запроваджено титул глави Української Церкви, як Митрополита Київського і всієї Русі (України). Відтак історично закономірним, канонічно виваженим і цілком зрозумілим, без зайвих запитань, збурень та протистоянь з боку інших Церков, стало ухвалення рішення про титулування Предстоятеля Помісної Автокефальної Православної Церкви України саме митрополитом Київським і всієї України.

Одночасно хочу зазначити, що духовний сан Предстоятеля Української Православної Церкви, як Митрополита, в жодному разі не применшує ні його статус Першоієрарха серед інших Першоієрархів Церков світу, а ні канонічно-правовий статус Помісної Автокефальної Української Православної Церкви на міжцерковному рівні. З 15 Помісних Автокефальних Православних Церков у світі їх Предстоятелі носять різні духовні титули, які є рівноправними поміж собою: Патріарха – 9; Архієпископа – 3; Митрополита – 3. При цьому, не всі Предстоятелі Помісних Автокефальних Православних Церков, що з часом були проголошені патріархатами, відразу отримали духовні тилу патріархів, а очолювані ними церкви – найменування патріархатів. Відповідно і наша Помісна Автокефальна Православна Церква України, після належного канонічно-правового оформлення свого статусу Автокефалії та проведення належної державної реєстрації Статуту Церкви, зважаючи на внутрішньо церковні потреби та зовнішньо церковні процеси у майбутньому зможе самостійно повернутись до питання проголошення Київського патріархату і впровадження духовного титулу Патріарха Київського і всієї України, якщо в цьому виникне історична необхідність.

Кор.: Яка основна структура організації та управління проголошеної Помісної Автокефальної Православної Церкви України згідно ухваленого Статуту Церкви?

Єпископ Віктор: Організаційна структура управління Православної Церкви України здебільшого є типовою для більшості церков світу, але має і свої особливості з урахуванням історичного процесу церковного будівництва в Україні, зокрема щодо максимально можливого збереження принципів соборноправності: Помісний Собор (Всеукраїнське зібрання кліру та мирян) – найвищий орган церковної влади; Священний Архієрейський Собор (зібрання єпископів); Священний Синод (у складі Предстоятеля Церкви та 12 правлячих архієреїв, з ротацією кожні 12 місяців), Предстоятель Церкви, Митрополит Київський і всієї України; єпархіальні архієреї; вікарні єпископи; духовенство; клір; вірні (прихожани); судові органи; апеляційна інстанція – Вселенський Патріарх (згідно священних канонів 9 і 17 Четвертого Вселенського Собору).

Кор.: Як відомо, участь в об’єднавчому Соборі взяли всі архієреї Української Автокефальної Православної Церкви, Української Православної Церкви Київського патріархату та частина (два) від Російської Православної Церкви в Україні. Яка подальша канонічно-правова доля церковних інституцій Московського патріархату в Україні?

Єпископ Віктор: Так, з одного боку участь в Соборі брали архієреї вище зазначених церковних структур в Україні, а з іншого боку на день проведення об’єднавчого Всеукраїнського Помісного Православного Собору в храмі святої Софії в м. Києві 15 грудня 2018 року вже з 11 жовтня цього ж року ( згідно церковних канонів та рішення Священного Синоду Константинопольської Православної Церкви) всі ми вважались єпископами у складі Вселенського патріархату. Саме ця канонічно-правова особливість стала законною підставою для скликання Собору та визначення його регламенту Всесвятішим Варфоломієм І (Архонтонісом), Архієпископом Константинополя, Вселенським Патріархом, та відповідно канонічно-законною підставою для подальшого надання одноособово Константинопольською Православною Церквою, Матір’ю-Церквою, та Вселенським Патріархом Варфоломієм І Томосу (Грамоти) про Автокефалію Помісній Українській Православній Церкві.

Окрім того, до початку роботи об’єднавчого Всеукраїнського Помісного Православного Собору Українська Автокефальна Православна Церква та Українська Православна Церква Київського патріархату у встановленому порядку ухвалили рішення про саморозпуск. Відтак Помісна Автокефальна Православна Церква України стала правонаступницею Української Автокефальної Православної Церкви, Української Православної Церкви Київського патріархату та частини єпархій Російської Православної Церкви в Україні.

Що ж до колишньої Української Православної Церкви Московського Патріархату, то з 15 грудня 2018 року дана церковна структура згідно церковних канонів, рішень Вселенських Соборів та Священного Синоду Константинопольської Православної Церкви є виключно складовою частиною Російської Православної Церкви в Україні (якою вона була і раніше, але це приховувала). Відповідно дана церковна структура Московського патріархату в Україні буде зобов'язана внести відповідні зміни до статутних документів в частині офіційної назви із зазначенням у ній про свою належність до Російської Православної Церкви. І такі зміни повинні бути внесені в першу чергу у відповідності до вимог канонічного права.

Кор.: А який тепер канонічно-правовий статус єпархій та приходів Російської Православної Церкви в Україні ?

Єпископ Віктор: На канонічно-церковному рівні та у міжцерковних відносинах церковно-канонічний статус єпархій, монастирів, закладів духовної освіти, приходів, єпископату, духовенства, чернецтва та прихожан РПЦвУ такий самий, як був і раніше – це церковні структури і представники саме Російської Православної Церкви (Московського патріархату) в Україні, якими вони були раніше, але про це замовчували або відверто обманювали українців, іменуючись Українською Православною Церквою, при цьому забуваючи додавати, що є церковною структурою саме Московського патріархату.

Після 15 грудня 2018 року (рішення об'єднавчого Всеукраїнського Помісного Православного Собору), а фактично вже з 11 жовтня 2018 року (рішення Священного Синоду Константинопольської Православної Церкви), канонічно і на міжцерковному рівні такої церковної структури як УПЦ МП не існує, є тільки структури, єпископат, духовенство, клір та вірні Російської Православної Церкви в Україні.

        І це положення відповідає як церковним канонам, рішенням Вселенських Соборів, так і Конституції Україні та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Кор.: Владико Вікторе, чи впливає на визнання Автокефалії Помісної Православної Церкви України протидія та антиукраїнські заяви з боку Російської Православної Церкви (Московського патріархату) та її структур в Україні ?

Єпископ Віктор: Антиукраїнська позиція, риторика та діяльність, яка одночасно є і антихристиянською, з боку Російської Православної Церкви (Московського патріархату) та її структур в Україні жодного значення для проголошення, визнання та утвердження Автокефалії Помісної Православної Церкви України на міжцерковному рівні не мала, немає і не буде мати, бо РПЦ (МП) згідно церковних канонів та рішень Вселенських Соборів не наділена правом визначати, кому надавати церковну Автокефалію, а кому ні.

Прерогатива у питанні визнання та надання Автокефалії на міжцерковному рівні споконвічно в питаннях церковного будівництва на рівні Вселенського Православ’я належала і належить виключно Матері-Церкві, Константинопольській Православній Церкві та Вселенському Патріарху.

Кор.: А яка буде подальша доля єпископату, духовенства та монахів Російської Православної Церкви в Україні, які прийняли чи приймуть рішення про перехід до своєї прабатьківської древньої Помісної Автокефальної Православної Церкви України та, зокрема, щодо їх храмів, монастирів та іншого церковного майна ?

Єпископ Віктор: Всі представники єпископату, духовенства, чернецтва, кліру та вірних Російської Православної Церкви в Україні, які увійдуть до складу Помісної Автокефальної Православної Церкви і надалі продовжать своє канонічне служіння Богу та Церкві Христовій, збережуть за собою відповідні церковні посади, приходи та належність до монастирів. З переходом єпархій, релігійних громад та монастирів до ПЦУ, за ними і надалі збережеться виключне право на наявні у них храми, каплички, будівлі та інше належне їм церковне майно.

Всім єпископам, священникам, дияконам та монахам, які виявлять бажання та приймуть рішення про перехід до канонічної єдиної Помісної Автокефальної Православної Церкви України гарантується збереження їх єпископських, священицьких посад, парафій, дияконського та чернечого служіння, без будь-яких порушень їх прав та обмежень. При цьому будь-яка спроба накласти на таких єпископів, священників, дияконів, монахів чи монахинь певні церковні стягнення чи заборони з боку керівництва і єпископату Російської Православної Церкви в Україні (Московського патріархату), жодних негативних канонічно-правових наслідків не буде мати та не буде визнаватись на міжцерковному рівні Вселенського Православ'я.

Але найголовніше – всі вони згідно Заповідей Божих та церковних канонів будуть служити з чистою совістю і спокоєм на душі Отцю нашому Небесному, своєму українському народу, Богом даній нам земній Вітчизні та Державі Україні та Помісній Автокефальній Православній Церкві України, яка канонічно є однією із 15 Помісних Автокефальних Православних Церков світу у єдиній сім’ї церков Вселенського Православ’я.

Кор.: Владико Вікторе, щоб Ви хотіли побажати нашим читачам напередодні Різдва Христового та Новоліття 2019 року ?

Єпископ Віктор: Напередодні Різдва Христового та Новоліття 2019 року бажаю всім нам в Україні, і зокрема на нашому рідному святому Закарпатті, - миру, щастя, успіхів та Божої допомоги на життєвій ниві. І щоб з Божою допомогою ми діждались чим швидше доброї звістки про закінчення російсько-української війни, з якою до нас віроломно прийшов новітній московський ординець, та про те, щоб всі наші українські героїчні воїни-захисники та полонені живими благополучно повернулись до своїх сімей, рідних, близьких та домівок.

Вірю, все у нас буде добре, бо Бог з нами!

Христос Рождається! Славімо Його!

Слава Україні! Героям Слава!

Інтерв’ю для газети

«Срібна Земля»

та сайту Карпатської єпархії

Православної Церкви України

провела Антоніна Вчорашня.

Керуючий Карпатською єпархією ПЦУ єпископ Віктор відслужив заупокійну молитву за українським патріотом В’ячеславом Чорноволом до 81-річчя з Дня його народження

CHORNOVIILL24 грудня 2018 року, Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Православної Церкви України, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив ранкову заупокійну молитву за українським патріотом, політичним, державним і громадським діячем, борцем за національну і державну незалежність України в другій половині ХХ – початку ХХІ століття, політично репресованим Московським комуністично-радянським окупаційним режимом Союзу РСР, одним із політичних провідників національно-визвольних змагань кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття, літературознавцем, журналістом, народним депутатом України, співголовою Народної Ради (1990 – 1994) та головою Радикальної групи (1991 – 1994) у Верховній Раді України, Героєм України В’ячеславом Максимовичем Чорноволом (24.12.1937, с. Єрки Київської області, Українська РСР під окупацією Московського комуністично-радянського режиму Союзу РСР – 25.03.1999, Бориспіль Київської області, Україна) до 81-річчя з Дня його народження.

В Ужгороді відбулася перша прес-конференція закарпатських єпископів Помісної Автокефальної Православної Церкви України

 DSC072422 грудня 2018 року, в приміщенні Ужгородського прес-клубу, за участі Преосвященнішого Віктора (Бедь), єпископа Мукачівського і Карпатського, керуючого Карпатською єпархією в Закарпатській області Православної Церкви України, Преосвященнішого Кирила (Михайлюка), єпископа Ужгородського і Закарпатського, керуючого Закарпатською єпархією ПЦУ та Преосвященнішого Варсонофія (Рудніка), єпископа Ужгородського і Закарпатського, керуючого Закарпатською єпархією ПЦУ відбулась спільна прес-конференції, під час якої було висвітлено підсумки об’єднавчого Всеукраїнського Помісного Православного Собору, якій відбувся в храмі святої Софії в м. Києві і на якому було канонічно проголошено єдину Помісну Автокефальну Православну Церкву України.

У Києві відбувся Об’єднавчий Собор Українського Православ’я

content 021250cd649e31582d664e124f18eb0f 1544889362 extra largeУ Києві 15 грудня 2018 року зранку розпочався Об’єднавчий Собор Українського Православ’я, у якому взяли участь церковні ієрархи, священики та миряни.

В КаУ та УУБА відбулись наукові читання приурочені 95-річчю відновлення діяльності Карпатоукраїнської єпархії Вселенського патріархату на Закарпатті (1923 – 2018)

 DSC015307 грудня 2018 року, у великій актовій залі Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії, відбулись наукові читання приурочені 95-річчю відновлення діяльності Карпатоукраїнської (Карпаторуської) єпархії Вселенського патріархату на Закарпатті (1923 – 2018).

Єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ Віктор відслужив літію за жертвами Голодомору-Геноциду української нації 1932 – 1933 рр. в Україні

litiyagolod24 листопада 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, єпископ у складі Вселенського патріархату, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив вечірню заупокійну літію за всіма жертвами Голодомору-Геноциду української нації 1932 – 1933 рр. в Україні, який був спланований, організований та здійснений Московським комуністично-радянським окупаційним режимом Союзу РСР під керівництвом псевдо інтернаціональної Всесоюзної комуністичної партії більшовиків (надалі КПРС).

Представники духовенства Карпатської єпархії УАПЦ освятили в м. Ужгороді пам’ятник жертвам Голодомору-Геноциду української нації 1932 – 1933 рр. в Україні

 DSC027224 листопада 2018 року, з благословення Преосвященнішого Віктора (Бедь), єпископа Мукачівського і Карпатського, керуючого Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, єпископа у складі Вселенського Патріархату, представники духовенства Карпатської єпархії УАПЦ взяли участь у загальноміському поминальному заході та відкритті пам’ятника жертвам Голодомору-Геноциду української нації 1932 – 1933 рр. в Україні., який було встановлено і відкрито в м. Ужгороді.

hhgКаУ реклама 16

Публікації

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

17 липня 2017|Super User - avatar Super User|Hits:813

Інтерв'ю від 03 липня 2014 року, за два дні до упокоєння Блаженнійшого Володимира (Сабодана), Митрополита Київ...

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в ХІХ ст.

31 березня 2015|Super User - avatar Super User|Hits:5886

30 березня 2015 року виповнилось 150 років з дня смерті великого будителя карпатоукраїнців (карпаторуських, ру...

Роздуми: до якої церкви повинні належати українці в Україні…

Роздуми: до якої церкви повинні належати українці в Україні…

25 березня 2015|Super User - avatar Super User|Hits:5849

Завдячуючи чужинським політичним та церковним центрам, Україна і українці умисно були втягнуті у вікове церков...

Ідеї Шевченка про Бога і націю

Ідеї Шевченка про Бога і націю

28 лютого 2013|Super User - avatar Super User|Hits:5980

Майже тридцять п'ять років панування Москви на Україні виховали багато духовних яничар і між наддніпрянцями, і...