ГЕОРГІЙ ГОНГАДЗЕ: ВОЇН І ЖУРНАЛІСТ, ЯКИЙ ЗАГИНУВ ЗА ІДЕАЛИ СВОБОДИ СЛОВА В УКРАЇНІ

волшебные страны нашего мира

465-523Гонгадзе Георгій Русланович народився 21 травня 1969 року у Тбілісі, загинув 17 вересня 2000 року.

Український опозиційний журналіст, вбитий після критики тодішнього президента України Леоніда Кучми. Його смерть спричинила "касетний скандал", масові акції протесту "Україна без Кучми" у 2000-2001 рр. Став символом першої революції в Україні взимку 2004-2005 рр., Герой України (посмертно).

Подвиг Георгія Гонгадзе.

Георгій Гонгадзе - воїн, грузин по крові, українець за паспортом і по духу. Якщо прийняти цю тезу, стає зрозумілим його життя і доля, яку потім повторили герої Небесної сотні і воїни АТО в іншу історичну добу, через 14 років, так само нерозважливо кидаючись "на амбразури", і в результаті врятували незалежність України. Гонгадзе не дожив до цих подій, але його життя - яскравий зразок воїна-українця.

У 18-20 років - строкова служба в Афганістані, куди після першого курсу направили на виконання "інтернаціонального обов'язку" студента Тбіліського державного інституту іноземних мов. Після демобілізації приєднується у своєму рідному Тбілісі до масових акцій протесту, які місцева влада і Москва намагалися придушити силою. У тому ж році сім'я переїздить на історичну батьківщину матері Георгія Лесі Гонгадзе - у мирний Львів, після того, як у пресі був опублікований список "ворогів народу", в якому батько Георгія Руслан Гонгадзе (головний санітарний лікар району) опинився на 28 місці.

Георгій Гонгадзе перевівся на факультет іноземних мов Львівського державного університету ім. Івана Франка, але кілька разів повертався до Грузії, коли у 1991 році в Грузії почалося народне повстання проти диктатури президента Звіада Гамсахурдіа. А в 1993 році, коли спалахнула війна в Абхазії, Георгій Гонгадзе прибув до Абхазії як український журналіст, але замість відеокамери взяв у руки зброю і пішов захищати свій народ і своїх співвітчизників. В бойових діях отримав важке поранення (згодом лікарі нарахували 26 осколкових ран).Остаточно повернувшись в Україну, розпочав громадську діяльність, спрямовану на боротьбу з корупцією та в підтримку свободи слова в суспільстві; заснував інтернет-видання "Українська правда", в якому і публікував актуальну інформацію про найбільш яскраві політичні проблеми сучасності. Видання отримало широку популярність, незважаючи на те, що в той час Інтернет як засіб отримання інформації ще не був так сильно поширений. У цьому виданні Гонгадзе публікував матеріали, пов'язані з тодішнім президентом Кучмою. Публікації викривали корупційні схеми владної "верхівки".Перед своїм зникненням написав листа генеральному прокурору України про те, що виявив за собою стеження. Листа Гонгадзе написав, хоча і був повністю впевнений в тому, що за організацією стеження стояли представники влади.Вбивство Георгія Гонгадзе викликало широкий резонанс не тільки в Україні, але і у всьому світі. Таким чином, навіть після своєї смерті журналіст продовжував показувати світу всю важливість свободи слова в країні і став символом боротьби за неї та опозиційності в Україні.

Цікаве про Георгія Гонгадзе.

В одному зі своїх інтерв'ю мама Георгія Гонгадзе розповідала, що у неї народилися двійнята, проте одного з дітей вкрали прямо у пологовому будинку. "Я прекрасно пам'ятаю сам момент їх народження і те, як вони плакали на руках у медсестри. Пологи були дуже важкі, і коли я прийшла до тями після наркозу, то побачила на зап'ястку лише одну бірку. У медичну карту також була вписана тільки одна дитина. Чоловікові спочатку повідомили про народження двійнят, а потім сказали, що один з них помер. Ніяких документів - ані про народження, ані про смерть другого мого малюка - в справі не було. Я вимагала повернути його мені або показати тіло, але так нічого і не добилася. Жінка-головний лікар просто вигнала мене з лікарні. А через рік її засудили. Стаття в газеті про цей процес називалася "Вовки в білих халатах". Але дитину мені так і не повернули. Через 3 роки новий головний лікар показав мені документи, що дитина померла. Але тоді, в 1968-му, ніяких записів про смерть в документах пологового будинку не було", - говорила вона.

За словами Лесі Гонгадзе, Георгій не розмовляв до двох років, після чого відразу заговорив чотирьма мовами - грузинською, українською, польською, російською.

У Георгій він мав добру репутацію, у нього була можливість пов'язати своє майбутнє життя із професійним спортом. Проте в якості свого подальшого шляху він обрав іноземні мови, вступив до Тбіліського інституту іноземних мов на вечірнє відділення. Вдень, коли не було навчання, працював слюсарем.

Після зникнення Георгія Гонгадзе в заяві кримської Асоціації вільних журналістів значилося: "Те, що сталося, має змусити замислитися, в якій країні ми живемо".

Перші версії зникнення Гонгадзе були виключно асоційовані з його журналістською діяльністю. У ході розслідування, доки не були виявлені факти, які доводили інше, слідство припускало, що причиною зникнення Гонгадзе міг стати грузинсько-абхазький конфлікт, в якому він брав участь у 1993 році. Передбачалося, що оскільки участь у війні в іншій країні в Україні карається законом, Георгій вирішив сховатися.

Нагороди Георгія Гонгадзе.

Георгій Гонгадзе і соціальні мережі.

А в таких соціальних мережах, як "ВКонтакте" і Facebook, ні груп, ні сторінок, які були б присвячені Георгію Гонгадзе, виявлено не було.

На безкоштовному відеохостингу Youtube викладено велику кількість документальних фільмів про Георгія Гонгадзе. Серед яких робота журналістів "5 каналу" під назвою "Справа Ґонґадзе: 10 років ...":

Біографія Георгія Гонгадзе.

Джерело:heroes.profi-forex.org

Страны старого света