ТОП новини

Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Україна завжди була канонічною територією Вселенського патріархату

«Не можна ділити Тіло Христове. Воно належить Христові, а не Москві…»

telm job

Керуючий Карпатською єпархією УАПЦ Віктор відслужив заупокійну молитву з українськими жертвами насильницької пацифікації-терору Польщі проти українців Східної Галичини до 88-х роковин початку цієї каральної операції

jjjooo16 вересня, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив заупокійну молитву за українськими жертвами безбожної, антилюдської та насильницької пацифікації-терору окупаційного режиму Польської Республіки проти цивільного українського населення західноукраїнських земель Східної Галичини, що після 1919 – 1921 рр. опинились під польською окупацією, до 88-х роковин початку цієї ганебної антиукраїнської каральної операції.


У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиками, дарування їх безсмертним душам вічного спокою та життя у піднебессі.

Історична довідка:

Пацифікація українського населення на західноукраїнських землях Східної Галичини польським окупаційним режимом (пол. Pacyfikacja Małopolski Wschodniej) — репресивна акція, проведена польською владою у вересні — листопаді 1930 року за наказом маршала Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення західноукраїнських земель Східної Галичини.

Пацифікація супроводжувалась масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням українських установ в Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на західно-українських землях.

Пацифікація Східної Галичини відбувалася на тлі глибокої політичної кризи, яка охопила Польську Республіку у середині 1920-х років. Цей період ознаменувався боротьбою із внутрішньою опозицією, консолідацією режиму «санації» всередині польського суспільства із застосуванням маршалом Юзефом Пілсудським репресивних, часом — авторитарних методів правління.

Ці загальнодержавні потрясіння особливо відчутно проявлялися по відношенню до українського населення Східної Галичини, яка опинилася під польським контролем та окупацією після поразки Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році та Української Народної Республіки в 1921 році. Територія західноукраїнських земель Східної Галичини була офіційно насильно і без згоди української нації передана Лігою Націй 14 травня 1923 року до складу Польщі за умови вирішення українського питання: надання українцям Польщі автономії. Попри це, польська влада знехтувала цими зобов'язаннями, натомість активно проводила політику колонізації, асиміляції і загального утиску українського населення краю. Так, навіть сама назва «Галичина» була офіційно замінена на Східна «Малопольща», репресувалися українські політики, припинялося фінансування освіти українською мовою.

Рішення про «утихомирення» Галичини було прийняте 01 вересня 1930 року після консультацій голови держави Юзефа Пілсудського з міністром внутрішніх справ Славоєм Складовським. Перші каральні акції розпочалися 16 вересня 1930 року, тривали до 30 листопада 1930 року і охоплювали 450 населених пунктів у шістнадцяти районах західноукраїнських земель Східної Галичини. З середини вересня до пацифікації було залучено шістнадцять рот поліції, для здійснення якої підрозділи у кількості 80–150 осіб оточували українські села і проводили обшуки та допит мешканців. З кінця вересня та на початку жовтня 1930 року до поліційних акцій також долучились і військові підрозділи — полки уланів, полк кінних стрільців, з яких було виділено разом десять ескадронів кавалерії. У проведенні пацифікації військові підрозділи відзначились особливою жорстокістю і займалися переважно «екзекуціями». Пацифікація з участю поліції загалом охопила 325 українських населених пунктів у п'ятнадцяти повітах, а з участю війська — 168 українських місцевостей у чотирнадцяти повітах; загалом проведено 5195 обшуків, «умиротворено» близько 450 українських сіл із 3500.

Особлива увага каральних загонів була приділена не тільки місцевим українським активістам, вчителям, священикам, але й всім українським установам — школам, осередкам Просвіти, кооперативам. Під час акції у кожному селі окремі мешканці піддавалися «екзекуції» — побиттю, систематично руйнувалося майно селян, громадських установ та кооператив, зокрема, розбивались яйця, розсипались крупи, борошно та приправи, на які виливалась «нафта», синька, олія, оцет. Арештованих за заздалегідь складеними списками збирали в громадських приміщеннях, де кожному завдавали двадцять п'ять — тридцять, а то й більше ударів нагаєм, при цьому принижуючи ще й морально, тобто примушуючи лаяти Україну, виголошувати заздоровниці на честь Юзефа Пілсудського, співати польський гімн. Нарузі піддавалися всі прояви українства: написи українською мовою, цвинтарі Січових Стрільців, портрети Франка та Шевченка. Громади кожного населеного пункту, де проводилася пацифікація, також мали сплатити контрибуцію польській поліції та армії продовольством, худобою та фуражем. На практиці побиття людей та руйнування майна супроводжувалося ще й відвертим пограбуванням населення. Загалом, каральна акція мала відверте застосування загального терору проти українського цивільного, у переважній більшості невинного населення, що мало стати карою за нелояльність цілого краю до окупаційного польського режиму та вияв українського патріотизму.

Українське цивільне населення під час цієї терористичної акції не мало жодного захисту від свавілля польської поліції і армії. За українськими даними зазнали побоїв 1357 осіб, серед них 93 школярів (починаючи навіть з восьми років), понад 40 жінок було зґвалтовано, загинуло 13 осіб. Під час акції було арештовано 1739 осіб, переважно студентів та учнів шкіл. Вже на 17 березня 1931 року з 909 відданих під суд, більшість — 698 — було виправдано та звільнено. Крім суто поліційних та каральних акцій було арештовано кількох провідних українських політиків, закриті осередки Просвіти, Сокола та заборонена діяльність Пласту. У кількох містах були розпущені українські школи та гімназії — на кінець 1930 року на західноукраїнських землях Східної Галичини, що опинились під окупацією Польщі, залишилося лише чотири державні школи з українською мовою навчання.

Прес-служба Закарпатського обласного товариства
борців за незалежність України в ХХ столітті

Єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ Віктор відслужив заупокійну молитву за українським патріотом Валерієм Марченком до 71-річчя з Дня його народження

44455566616 вересня, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив заупокійну молитву за українським патріотом, громадським і культурним діячем, борцем за національну і державну незалежність України в 70-х – 80-х рр. минулого століття, політично репресованим і доведений до смерті в катівні Московським комуністично-радянським окупаційним режимом СРСР (1973 – 1984), літературознавцем, журналістом, правозахисником Валерієм Веніаміновичем (16.09.1947, м. Київ, Українська РСР під окупацією Московського комуністично-радянського режиму СРСР – 07.10.1984, Ленінград, тюремна лікарня, Російська РФСР у складі Московського комуністично-радянського СРСР, похований у с. Гатному Києво-Святошинського району Київської області, Україна) до 71-річчя з Дня його народження.


У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його безсмертній душі вічного спокою та життя у піднебессі.

Біографічна довідка про доведення до смерті Марченка В. В. спецслужбами СРСР:

21 жовтня 1983 вже важко хворого Валерія Марченка заарештовують вдруге і 13-14 березня 1984 року судять. Справу розглядав Київський міський суд під головуванням заступника голови Київського міського суду Григорія Івановича Зубця. Винним себе В. Марченко не визнав. В останньому слові він сказав, що «вірить у Бога та в добре начало в людях», що «завжди намагався робити людям добро». Він заявив також, що «держава мільйон разів завинила перед громадянами» та що він протестуватиме проти цього до кінця свого життя. В. Марченка визнали особливо небезпечним рецидивістом та засудили до 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. Етапом був відправлений у пермські табори, де незабаром відмовили нирки.

Післямова:

У наші дні, суддю апеляційного суду міста Києва у відставці Григорія Івановича Зубця, який засудив важкохворого Валерія Марченка в 1984 році, визнав його "особливо небезпечним рецидивістом" та прирік на неминучу смерті в умовах ув’язнення, Указом Президент України за № 307/2017 від 06 вересня 2017 року нагородили орденом Ярослава Мудрого V ступеня «За вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм»… Що безспірно є великою ганьбою для України…

Прес-служба Закарпатського обласного товариства борців
за незалежність України в ХХ столітті

Керуючий Карпатською єпархією УАПЦ єпископ Віктор відслужив літію за українським патріотом, бійцем Карпатської Січі та активістом ОУН Євгеном Стахівим до 100-річчя з Дня його народження

65445615 вересня, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив вечірню заупокійну літію за українським патріотом, політичним і громадським діячем, членом Організації українських націоналістів з 1934 року, бійцем Карпатської Січі Карпатської України (1938 – 1939), одним із організаторів осередків ОУН на Сході України в роки Другої світової війни (1941 – 1943), борцем за національну і державну незалежність України в 30-х – 90-х рр. минулого століття, політично переслідуваним польським (1932 – 1939), угорським (1938 – 1939) і Московським комуністично-радянським окупаційними режимами (1944 – 1991), президентом середовища Української головної визвольної ради в США (1949 – 2014) Євгеном Павловичем Стахівим (15.09.1918, Перемишль, Західна Україна, Галичина під окупацією Австро-Угорської імперії та Королівства Польщі – 26.01.2014, Нью-Йорк, США) до 100-річчя з Дня його народження.


У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його безсмертній душі вічного спокою та життя у піднебессі.

Прес-служба Закарпатського обласного товариства
борців за незалежність України в ХХ столітті

Ректор КаУ, керуючий Карпатською єпархією УАПЦ єпископ Віктор Бедь провів зустріч з представниками Закарпатської обласної громадської організації «Меморіал» імені Василя Стуса

112213 вересня 2018 року, в м. Ужгороді, відбулась зустріч ректора Карпатського університету імені Августина Волошина, керуючого Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, єпископа Мукачівського і Карпатського Віктора Бедь з представниками Закарпатської обласної організації Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса. Зустріч пройшла в робочому кабінеті ректора університету та керуючого єпархією за ініціативою Правління Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса (голова організації Степан Кубів) та представників закарпатського обласного активу даної громадської організації в складі Петра Маркевича, Юрія Опаленика, Юрія Готри та Сергія Кузнєва.


Участь у зустрічі також прийняли протоієрей Сергій Урста, декан богословсько-філософського факультету Карпатського університету імені Августина Волошина, в. о. ректора Ужгородської української богословської академії, канцлер Консисторії Карпатської єпархії УАПЦ, Антоніна Вчорашня, відповідальний секретар Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті, Орест Дідух, голова координаційного комітету Закарпатського національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна», керівник прес-служби університету та єпархії, Василь Біксей, іподиякон керуючого єпархією.

В ході зустрічі сторони обговорили питання співпраці, серед яких сприяння відродженню і утвердженню національної та духовної та спадщини української нації, просвітницька та патріотична робота в молодіжному середовищі, організація та проведення наукових семінарів і конференцій присвячених проблемам дослідження прав людини, історії українського націотворення, державного та церковного будівництва.

Відтак Петро Маркевич, за дорученням Правління ВПО «Меморіал» імені Василя Стуса, подарував владиці Віктору унікальне видання фотоальбому «За Україну, за її волю, за честь і волю, за народ!», з матеріалами і фотографіями приуроченими 100-річчю Української Національної Революції 1917 – 1921 рр.

У свою чергу, владика Віктор подякував за цінний подарунок, та подарував кожному із шановних гостей Біблію українською мовою, у перекладі митрополита УАПЦ Іларіона Огієнка, церковно-історичний календар, брошуру з історії українського церковного будівництва з найдавніших часів і до наших днів, а також іконку апостола українського Андрія Первозваного.

За результатами зустрічі сторони домовились підготовити проект меморандуму про співпрацю, який планується підписати у найкоротший термін.

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

14вересня, свій День народження святкує проректор з навчальної роботи, доцент кафедри права та канонічного права Карпатського університету імені Августина Волошина Богаш Ірина Петрівна.

65465465414 вересня, свій День народження святкує проректор з навчальної роботи, доцент кафедри права та канонічного права Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії Богаш Ірина Петрівна.

Єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ Віктор (Бедь) відслужив літію за мамою, Катериною Чаплай-Бедь, до 95-річчя з Дня її народження

78786433333

12 вересня, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, на могилі цвинтаря с. Минай Ужгородського району, відслужив ранкову заупокійну літію за мамою Катериною Кирилівною Чаплай-Бедь (21.12.1926/12.09.1923, м. Бобровиця Ніжинського округу Чернігівської губернії Української РСР під окупацією Московського комуністично-радянського СРСР – 08.06.2017, м. Ужгород Закарпатської області, Україна. Похована на сільському цвинтарі с. Минай Ужгородського району) до 95-річчя з Дня її народження.

Співчуття родині завідувачу кафедрою правознавства та канонічного права Олексію Пайді в зв’язку із смертю батька

dfdsssaКолективи Карпатського університету імені Августина Волошина, Ужгородської української богословської академії, Адвокатського бюро «Срібна Земля» та редакції газети «Срібна Земля» висловлюють щире співчуття Олексію Пайді, завідувачу кафедрою правознавства та канонічного права університету і академії, адвокату, професору у зв’язку із важкою втратою – передчасною смертю його батька Миколи Пайди.

В Карпатському університеті імені Августина Волошина та Ужгородській українській богословській академії урочисто розпочали новий 2018 – 2019 навчальний рік

DSC 703910 вересня 2018 року, у великій актовій залі Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії відбулися урочистості з нагоди початку нового 2018 – 2019 навчального року.

В кафедральному храмі Карпатської єпархії УАПЦ в м. Ужгороді єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор очолив молебень за мир і благополуччя в Україні та благословив студентів КаУ та УУБА з нагоди початку 2018 – 2019 н.р.

DSC 703310 вересня 2018 року, в рамках урочистостей з нагоди початку нового 2018 – 2019 навчального року, в кафедральному храмі апостола українського Андрія Первозваного Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви в м. Ужгороді було відслужено святковий молебень за мирі і благополуччя в Україні, який очолив  Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією УАПЦ у співслужінні протоієрея Сергія Урсти , протоієрея Олександра Смоліна, протоієрея Ростислава Криворучка та ієрея Кристіана Рущака.